рік
Ідуть роки за роками, тай вже старість перед нами.
Час скоро минає і несподівано старіємося.
На Новий Рік прибавилося дня, на півня скік.
Від Різдва дні стають довші, а на Новий Рік о стільки день збільшився, скільки часу забере півневі раз скочити. Давнє мінімальне міряння часу.
Пропали ті роки, що розпирали боки.
Минулися щасливі роки.
Раз в рік Петра.
Раз лише трапляється щастя.
Рік зійшов, якби з вітром пішов.
Незамітно, дуже скоро проминув.
Рік — не вік.
Хоч тяжко, але час мине скоро і доля поліпшиться.
Роком день стає.
Коли виглядається когось, то день дуже довго тягнеться.
Що рік, то прорік.
Що року уродини.
Нема що їсти, нема що пити, нема й року, щоб поговорити.
Нарікання бідного.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рік — календар за рік чи на рік? І так і так правильно. Це слово для позначення року (часу дії календаря) може сполучатися з рядом відмінкових форм іменників. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- рік — рік іменник чоловічого роду * Але: дві, три, чотири ро́ки Орфографічний словник української мови
- рік — 12 місяців, 52 тижні, 365 днів; мн. РОКИ, літа, (дитячі) пора, період, (революції) епоха; П. <�тривалий> час. Словник синонімів Караванського
- рік — [р'ік] року, м. (ў) роц'і, мн. рокие/роки, рок'іў/ роук'іў два рокие Орфоепічний словник української мови
- рік — року, ч. 1》 Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Навчальний рік. Пори року. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рік — РІК, ро́ку, ч. 1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна – краса року (П. Словник української мови у 20 томах
- рік — рік: ◊ кілько років, тілько ві́на що старша дівчина, то більше посагу за неї треба дати (Франко) ◊ рік ми зійшов, як з батога́ тріснув про швидкоплинність часу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рік — Одиниця відліку часу: 1. зоряний р. — період обертання Землі навколо Сонця (365 діб 6 год. 9 хв. 10 с); 2. тропічний р. — час між послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення (365 діб 5 год. 48 хв. 46 с); 3. звичайний календарний... Універсальний словник-енциклопедія
- рік — вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку). Ставати немолодим; старіти. Чоловік виходив з літ (З усн. мови); // безос., кому, заст. Хто-небудь стає старим. Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис). Фразеологічний словник української мови
- рік — ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Словник синонімів української мови
- рік — Рік, ро́ку, у ро́ці; роки́, ро́кі́в (після числівн. ро́ків; п’ять ро́ків, але з да́вніх рокі́в) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рік — РІК, ро́ку, ч. 1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна — краса року (Граб. Словник української мови в 11 томах