святиня
СВЯТИ́НЯ, і, ж.
1. заст. Храм.
[Гурт іудеїв:] Ось чого ви прийшли сюди, як злодії вночі? Прийшли святиню нашу обкрадати? Руїни наші рідні грабувати? (Леся Українка);
Федір стояв, мов зачарований, оглядаючи величну святиню [Софійський собор] (І. Цюпа).
2. Місце, предмет релігійного поклоніння.
По добрій волі приняв на себе Захар Беркут догляд старої святині [образу Сонця] (І. Франко);
* У порівн. Вернувшись назад, заспіваю-утну, Та не так, як співалось донині: Ні, почувши тоді мою пісню сумну, Ти поклонишся їй, мов святині (П. Грабовський);
Згодом я десь загубив ту поему й той лист, який я беріг, як святиню (С. Васильченко).
3. перен., уроч. Що-небудь особливо дороге, глибоко шановане; те, що зберігають з любов'ю й пошаною.
Могила великого Кобзаря стала нашою національною святинею (І. Цюпа);
Коли прапороносці наблизились до нього, несучи перед собою святиню полку [прапор], Самієв умить, наче підріс, виструнчився і віддав честь енергійним, натхненним жестом (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- святиня — святи́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- святиня — Храм, святилище; П. святість, святощі, с. святая святих. Словник синонімів Караванського
- святиня — -і, ж. 1》 заст. Храм. 2》 Місце, предмет релігійного поклоніння. 3》 перен., уроч. Що-небудь особливо дороге, глибоко шановане; те, що зберігають з любов'ю й пошаною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святиня — СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА. СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІ мн.; ХРАМ, ХРА́МИ́НА заст. (місце, яке викликає почуття великої поваги). Словник синонімів української мови
- святиня — СВЯТИ́НЯ, і, ж. 1. заст. Храм. [Гурт іудеїв:] Ось чого ви прийшли сюди, як злодії вночі? Прийшли святиню нашу обкрадати? Руїни наші рідні грабувати? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- святиня — Святиня, -ні ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60. Словник української мови Грінченка