свічкогас
СВІЧКОГА́С, а, ч.
Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.
Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (П. Загребельний);
Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свічкогас — свічкога́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- свічкогас — -а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб. Словник української мови в 11 томах