свічкогас
свічкога́с
-а, ч.
Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свічкогас — свічкога́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (П. Загребельний); Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб. Словник української мови в 11 томах