1. Орфографічний словник української мови

свічкогас

свічкога́с

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свічкогас — -а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (П. Загребельний); Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб. Словник української мови в 11 томах