1. Словник української мови у 20 томах

сенс

СЕНС, у, ч.

1. Суть чого-небудь; зміст.

Ти мусиш признати, що вірші мої, безперечно, Кожен зосібна, відмінні і звуком, і внутрішнім сенсом (М. Зеров);

Данило ще не збагнув як слід самого сенсу пропозиції Флегонта (Ю. Смолич);

// Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила.

Про що саме точно говорив Опанасові Чуприна чи Кравчина, на жаль, ми нічого не можемо сказати.., бо це треба було чути. В цьому весь сенс (О. Довженко).

2. Розумна підстава; рація (див. ра́ція²).

Експертиза запропонувала деякі зміни в будуванні шлюзів і гідростанції [Дніпрельстану]. Останню визнано за доцільне ставити ближче до берега, ніж раніше запроектовано. В цьому є сенс, бо зменшуються скельні роботи і, розуміється, здешевлюється будівництво (Г. Коцюба);

В словах Сидорчука є певний сенс (Ю. Бедзик);

– Я ж віддала тобі і серце, і життя, – Маєток свій оддам, полину за тобою .. – До яких ти Речей додумалась! Тут сенсу ані крихти! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// Доцільність, корисність чого-небудь.

Попихкуючи сигарою, Колінз уважно читав доповідну записку Горстмаєра про сенс і стан наукових досліджень (Н. Рибак).

3. Мета, основне призначення чого-небудь.

Кілька днів тому, коли стався був між ними розрив, думала [Таня] – не переживе. Життя без нього для неї одразу згасло, злиняло, втратило сенс (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сенс — сенс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сенс — (внутрішній) зміст, суть; (увесь) значення, о. сила; (життя) мета, поклик; ФР. рація, доцільність, корисність. Словник синонімів Караванського
  3. сенс — [сенс] -нсу, м. (ў) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сенс — -у, ч. 1》 Сутність чого-небудь; значення; зміст. || Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила. 2》 Розумна підстава; рація (див. рація II). || Доцільність, корисність чого-небудь. 3》 Мета, основне призначення чого-небудь. 4》 Почуття, замисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сенс — Глузд, зміст, тяма, див. смисл, товк Словник чужослів Павло Штепа
  6. сенс — (лат. sensus – смисл, від sentio – вважаю) 1. Значення. 2. Почуття, замисел. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сенс — ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Фразеологічний словник української мови
  8. сенс — I. ПІДСТА́ВА (розумне обґрунтування чогось), РА́ЦІЯ, СЕНС, ГЛУЗД, РЕЗО́Н розм. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд (А. Головко); — Жукова мені заявила,.. Словник синонімів української мови
  9. сенс — Сенс, се́нсу, -сові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сенс — СЕНС, у, ч. 1. Суть чого-небудь; зміст. Ти мусиш признати, що вірші мої, безперечно, Кожен зосібна, відмінні і звуком, і внутрішнім сенсом (Зеров, Вибр., 1966, 148); Данило ще не збагнув як слід самого сенсу пропозиції Флегонта (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
  11. сенс — рос. сенс 1. Замисел, почуття, значення. 2. Переносно — є смисл щось зробити, досягти позитивних значень. Eкономічна енциклопедія