сенс

ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс); — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); — Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова); — Літератор має сенс, але це суть не його справи,— подумав і ще раз підкреслив (Н. Рибак). 2. Виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.). Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті (Н. Рибак). ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навколосонячного простору (З журналу); Її міркування мали цілковиту рацію. Вона так щиро і з таким чуттям лаяла Діденка.., що я не міг їй не повірити (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сенс — сенс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
сенс — (внутрішній) зміст, суть; (увесь) значення, о. сила; (життя) мета, поклик; ФР. рація, доцільність, корисність. Словник синонімів Караванського
сенс — [сенс] -нсу, м. (ў) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
сенс — -у, ч. 1》 Сутність чого-небудь; значення; зміст. || Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила. 2》 Розумна підстава; рація (див. рація II). || Доцільність, корисність чого-небудь. 3》 Мета, основне призначення чого-небудь. 4》 Почуття, замисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
сенс — Глузд, зміст, тяма, див. смисл, товк Словник чужослів Павло Штепа
сенс — СЕНС, у, ч. 1. Суть чого-небудь; зміст. Ти мусиш признати, що вірші мої, безперечно, Кожен зосібна, відмінні і звуком, і внутрішнім сенсом (М. Зеров); Данило ще не збагнув як слід самого сенсу пропозиції Флегонта (Ю. Словник української мови у 20 томах
сенс — (лат. sensus – смисл, від sentio – вважаю) 1. Значення. 2. Почуття, замисел. Словник іншомовних слів Мельничука
сенс — I. ПІДСТА́ВА (розумне обґрунтування чогось), РА́ЦІЯ, СЕНС, ГЛУЗД, РЕЗО́Н розм. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд (А. Головко); — Жукова мені заявила,.. Словник синонімів української мови
сенс — Сенс, се́нсу, -сові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сенс — СЕНС, у, ч. 1. Суть чого-небудь; зміст. Ти мусиш признати, що вірші мої, безперечно, Кожен зосібна, відмінні і звуком, і внутрішнім сенсом (Зеров, Вибр., 1966, 148); Данило ще не збагнув як слід самого сенсу пропозиції Флегонта (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
сенс — рос. сенс 1. Замисел, почуття, значення. 2. Переносно — є смисл щось зробити, досягти позитивних значень. Eкономічна енциклопедія