серветка
СЕРВЕ́ТКА, и, ж.
1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів.
Мої думки все йшли за ним .. Я його бачив. Ось сидить за сніданком, зап'яв широкі груди і пуска по серветці м'яку білу бороду (М. Коцюбинський);
Повертаючись з крамниці з паперовими серветками для їдальні, на воротях “Березової дачі” неждано зустрілася [Ганна] з матір'ю (В. Козаченко);
Витер [Віктор] акуратненько руки серветкою і, закуривши, взяв із столика газету (А. Головко);
// Такий же виріб із тканини, який використовується для різних потреб у перукарнях, лікарнях і т. ін.
Думбадзе оголив їй руку і завинув її стерильними серветками (Ю. Смолич).
2. Скатерка для невеликого стола, тумбочки тощо.
На серветці стояло вино, бокали (Л. Смілянський);
Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (П. Колесник);
// Рукодільний виріб, яким прикрашають меблі або підстеляють під статуетки, вази тощо.
Кімната в котеджі Олексія Трояна. Праворуч – простенький буфет з чайним сервізом, старанно прикрашений різними мережаними серветками, вазочками для квітів (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- серветка — серве́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- серветка — [сеирветка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- серветка — -и, ж. 1》 Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, що його використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серветка — див. салфетка Словник чужослів Павло Штепа
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, САЛФЕ́ТКА. Шеф саме скінчив снідати і витирав серветкою уста (Ірина Вільде); Черговий по столу зібрав посуд, суворовці поскручували салфетки і повкладали їх у кільця (І. Багмут). Словник синонімів української мови
- серветка — Серве́тка, -тки, -тці; -ве́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Мої думки все йшли за ним.. Я його бачив. Словник української мови в 11 томах
- серветка — Серве́та, -ти ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. ум. серветка. Левиц. І. 1. 435. Словник української мови Грінченка