серветка

СЕРВЕ́ТКА, и, ж.

1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів.

Мої думки все йшли за ним.. Я його бачив. Ось сидить за сніданком, зап’яв широкі груди і пуска по серветці м’яку білу бороду (Коцюб., II, 1955, 186);

Повертаючись з крамниці з паперовими серветками для їдальні, на воротях «Березової дачі» неждано зустрілася [Ганна] з матір’ю (Коз., Сальвія, 1959, 132);

Витер [Віктор] акуратненько руки серветкою і, закуривши, взяв із столика газету (Головко, І, 1957, 459);

// Такий же виріб із тканини, який використовується для різних потреб у перукарнях, лікарнях і т. ін.

Думбадзе оголив їй руку і завинув її стерильними серветками (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 206).

2. Скатерка для невеликого стола, тумбочки тощо.

На серветці стояло вино, бокали (Сміл., Сад, 1952, 195);

Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (Кол., Терен.., 1959, 40);

// Рукодільний виріб, яким прикрашають меблі або підстеляють під статуетки, вази тощо.

Кімната в котеджі Олексія Трояна. Праворуч — простенький буфет з чайним сервізом, старанно прикрашений різними мережаними серветками, вазочками для квітів (Мокр., П’єси, 1959, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серветка — серве́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. серветка — див. салфетка Словник чужослів Павло Штепа
  3. серветка — СЕРВЕ́ТКА, САЛФЕ́ТКА. Шеф саме скінчив снідати і витирав серветкою уста (Ірина Вільде); Черговий по столу зібрав посуд, суворовці поскручували салфетки і повкладали їх у кільця (І. Багмут). Словник синонімів української мови
  4. серветка — [сеирветка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  5. серветка — Серве́тка, -тки, -тці; -ве́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. серветка — Серве́та, -ти ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. ум. серветка. Левиц. І. 1. 435. Словник української мови Грінченка
  7. серветка — СЕРВЕ́ТКА, и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Мої думки все йшли за ним .. Я його бачив. Словник української мови у 20 томах
  8. серветка — -и, ж. 1》 Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, що його використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Великий тлумачний словник сучасної мови