серветка
серве́тка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серветка — [сеирветка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- серветка — -и, ж. 1》 Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, що його використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серветка — див. салфетка Словник чужослів Павло Штепа
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Мої думки все йшли за ним .. Я його бачив. Словник української мови у 20 томах
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, САЛФЕ́ТКА. Шеф саме скінчив снідати і витирав серветкою уста (Ірина Вільде); Черговий по столу зібрав посуд, суворовці поскручували салфетки і повкладали їх у кільця (І. Багмут). Словник синонімів української мови
- серветка — Серве́тка, -тки, -тці; -ве́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Мої думки все йшли за ним.. Я його бачив. Словник української мови в 11 томах
- серветка — Серве́та, -ти ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. ум. серветка. Левиц. І. 1. 435. Словник української мови Грінченка