серветка
серве́тка
-и, ж.
1》 Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, що його використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів.
|| Такий же виріб із тканини, що використовується для різних потреб у перукарнях, лікарнях і т. ін.
2》 Скатерка для невеликого стола, тумбочки тощо.
|| Рукодільний виріб, яким прикрашають меблі або підстеляють під статуетки, вази тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серветка — серве́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- серветка — [сеирветка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- серветка — див. салфетка Словник чужослів Павло Штепа
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Мої думки все йшли за ним .. Я його бачив. Словник української мови у 20 томах
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, САЛФЕ́ТКА. Шеф саме скінчив снідати і витирав серветкою уста (Ірина Вільде); Черговий по столу зібрав посуд, суворовці поскручували салфетки і повкладали їх у кільця (І. Багмут). Словник синонімів української мови
- серветка — Серве́тка, -тки, -тці; -ве́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- серветка — СЕРВЕ́ТКА, и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. Мої думки все йшли за ним.. Я його бачив. Словник української мови в 11 томах
- серветка — Серве́та, -ти ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. ум. серветка. Левиц. І. 1. 435. Словник української мови Грінченка