ситий

СИ́ТИЙ, а, е.

1. Який не відчуває голоду, наївся.

– Ти хочеш, щоб не їли кози сіна І ситі щоб були (П. Гулак-Артемовський);

[Микола:] Кого то обходить, що ми їмо, що варимо, чи ситі, чи голодні? (І. Франко);

– А ми бідні чи багаті? – І не бідні і не багаті, – каже мама, – але ж ми ситі, а він [жебрак] голодний (Ю. Смолич);

// чим, рідше з чого. Який угамував голод, з'ївши що-небудь (перев. у малій кількості).

– Що вони [звірі] собі думають?.. Може, їм здається, що одною Вороною я маю бути два дні ситий? (І. Франко);

Зараз ведмідь з'їсть її – зараз! – Чи ж буде ситий він з неї? (Марко Вовчок);

// у знач. ім. си́тий, того, ч.; си́та, тої, ж. Людина, що не відчуває голоду, угамувала його.

– Правду кажуть у народі: ситий голодному не товариш (І. Цюпа);

// Власт. людині або тварині, що угамувала голод.

На подвір'ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (М. Стельмах);

// чим, рідко чого, перен. Який має щось, зазнав чогось удосталь донесхочу.

І жаль мені, що тебе нема тут, і радію заразом, що не довелось тобі закушати [скуштувати] тих невигод, якими ми ситі вже (М. Коцюбинський);

В його уяві мигнув образ жінки – помарнілої, сумної та голодної, ситої хіба побоями та слізьми (І. Франко);

[Річард:] Я вже звідти рвався, я вже ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди (Леся Українка).

2. Добре вгодований (про людей, тварин та частини їх тіла); гладкий.

– Наймички в його [попа] – вражі дочки, гладкі, ситі, як годовані льохи, прокляті, завзятущі! – гукав один п'яниця на все подвір'я (І. Нечуй-Левицький);

З нього [воза] вилізло двоє: один ситий.., а другий – захудлий [худий], босий (Г. Хоткевич);

Під низеньким штахетом пара ситих, добре догляджених [доглянутих] коней біля жовтої тачанки. Поверну голови від рептуха, дивляться на Галину (Є. Кротевич);

Перепелиця пурхнула перед самою Харитею і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла кілька ступенів своє тяжке, сите тіло (М. Коцюбинський);

З першого разу не злюбив Василь Йосипенка, сміявся, глузував з його товстого ситого брюха [черева] (Панас Мирний);

– Не забули своєї мавки? – Мар'яни? – заграло самозадоволення на ситому обличчі агента (М. Стельмах);

// у знач. ім. си́тий, того, ч.; си́та, тої, ж. Добре вгодована людина.

– Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк);

// Добре налитий, повний (про зерно); ваговитий.

Пшеничне зерно, як кришталь, переливалося на сонці, сите, лискуче, тішило око (К. Гордієнко);

// Густий, соковитий (про траву).

Метелиця ввійшла в річку, припала до чистої води, а Прохор стояв на ситій траві і злегенька підсвистував (А. Шиян).

3. Який живе в достатку; багатий, заможний.

Тут Віра Павлівна промовила: – А що, Миколай Іванович! Може, років через п'ять, а багато-багато як через десять, і я буду отут кричати. Тоді ви, .. ситі людці, і не подивитесь на мене: гидко вам буде... (Г. Хоткевич);

Я міг би стати міщанином ситим, Мізерних ідеалів шукачем. Ти, Батьківщино, вчила мене жити, Дбайливо підпираючи плечем (Л. Дмитерко);

// у знач. ім. си́тий, того, ч.; си́та, тої, ж. Багата, заможна людина; багач.

Закипала гнівом Маркова душа проти ситих (І. Цюпа);

Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих – ситих, імущих (Ірина Вільде);

// Сповнений достатку (про життя).

Перед нею проходило її сите, безтурботне життя (І. Микитенко);

[Косяк:] Людині завжди чогось мало – таке життя. [Кряж:] І тобі мало? [Косяк (посміхнувся):] Мало, тату. Грішний, багатства хочу, життя теплого, ситого... (М. Зарудний).

4. Те саме, що си́тний¹.

Від ситих страв смачних Аж гнеться стів [стіл] (І. Франко);

Раптом дух смачного, ситого борщу війнув на неї звідкись. Вона їла такий борщ, як служила у панів (М. Коцюбинський);

Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином (З. Тулуб);

// Який свідчить про тривність їжі.

Ситий дух Печені жирної п'янить охлялих, Натомлених людей (В. Мисик);

// З великим вмістом жирів.

На столі з'явилася пахуча гречана каша з молоком ситим (Г. Косинка);

Ларивон широким ножем різав рожеве сите сало (В. Козаченко).

5. З великим вмістом поживних речовин (про землю, ґрунт); родючий.

– Це тобі хліб з цілини .. Це з ситої землі хліб, – розпинався Лушня (Панас Мирний);

У мене вишні цвітуть раніш, ніж у всіх, – чи то ґрунт ситіший і сад од холодного вітру сховано, чи то, може, я сама така щаслива стала (Ю. Яновський).

6. рідко. Який відзначається яскравістю, соковитістю (про барви); густий.

Її чорні, палкі очі ластівками літали довкола, любуючись рівними, хвилястими контурами верховини і темно-зеленими, ситими барвами лісів та полонин (І. Франко).

◇ І ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле див. коза́;

(1) Си́тий і вкри́тий – забезпечений усім необхідним для існування (їжею, одягом, житлом).

Увесь вік ходив ситий і вкритий (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситий — Не голодний, нагодований, насичений, наїджений, (не худий) гладкий, (- зерно) ваговитий, повний, (- траву) густий, соковитий, (- життя) П. багатий, заможний, забезпечений, с. РОЗКІШНИЙ, (харч) СИТНИЙ, (ґрунт) родючий, жирний Словник синонімів Караванського
  2. ситий — (земля) родюча, див. тучний, (людина) гладкий, грубий, угодований, див. товстий, (трава) буйна, (худоба) випасла, спасла, упасла, тлуста Словник чужослів Павло Штепа
  3. ситий — (який не відчуває голоду) неголодний, нагодований, насичений. Словник синонімів Полюги
  4. ситий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  5. ситий — СИТИЙ – СИТНИЙ Ситий. 1. Який не відчуває голоду; добре вгодований; багатий, заможний; родючий (про землю): ситі й голодні, ситий кінь, ситі люди, сита земля. Пох.: ситість, сито. Літературне слововживання
  6. ситий — си́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  7. ситий — Блаженний муж — ситий як вуж. Щасливий той, хто ситий та не терпить голоду. Дав Бог сить, бо хліба досить. Як є досить хліба, то голод неможливий, бо кожен ситий. Собака сита казиться, а худа скавулить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. ситий — СИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не відчуває голоду, наївся. — Ти хочеш, щоб не їли кози сіна І ситі щоб були (Г.-Арт., Байки.., 1958, 61); [Микола:] Кого то обходить, що ми їмо, що варимо, чи ситі, чи голодні? (Фр., IX, 1952, 138); — А ми бідні чи багаті?... Словник української мови в 11 томах
  9. ситий — -а, -е. 1》 Який не відчуває голоду, наївся. || чим, рідше з чого. Який угамував голод, з'ївши що-небудь (перев. у малій кількості). || у знач. ім. ситий, -того, ч.; сита, -тої, ж. Людина, що не відчуває голоду, угамувала його. || Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. ситий — БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. Словник синонімів української мови
  11. ситий — си́тий і вкри́тий. Забезпечений усім необхідним для існування (їжею, одягом, житлом). Увесь вік ходив ситий і вкритий (Б. Грінченко). Фразеологічний словник української мови