снасть

СНАСТЬ, і, ж.

1. Знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін.

Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів, .. Покинеш все, кажу, на радість ворогів!.. (П. Гулак-Артемовський);

– Да... – сказав він [водолаз], подумавши. – Справа ця не важка, тільки дуже давно я вже під воду не ходив. Та й снасті всієї вам у нашому місті не дістати (В. Собко);

В одній половині її [комори] .. зберігається всяка пасічницька снасть (П. Колесник);

// Знаряддя, пристрій для лову риби.

Не перевелися ще у нас ті, хто виловлює рибу недозволеними способами, забороненими снастями: сітями, драчами, волоками... (з газ.);

Чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (М. Стельмах);

Рибалка мовчки витяг свою снасть і під'їхав до берега (О. Десняк);

// заст. Одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця.

Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить; Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (І. Котляревський).

2. перев. мн. Трос, канат і т. ін. для управління парусами, обладнання щогл тощо.

Рипіння снастей;

Дув холодний вітер, йшов сніг, палуба і снасті судна почали вкриватися шаром льоду (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Ліс стояв рівно округ, підпираючи небо, похитувався й рипів, як корабельна снасть (Ю. Яновський).

3. Опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші їх складові частини.

Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Л. Глібов);

Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; .. обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне – справляли (Панас Мирний).

4. розм., рідко. Те саме, що скеле́т 1.

Я така, що тільки снасть моя була (Номис).

◇ (1) Ті́льки (сама́, рідко одна́) снасть [зроби́лася (ста́ла, зоста́лася і т. ін.)] хто, з кого – хто-небудь дуже схуд.

З Настусі тим часом зробилась одна снасть..: ізсохла, зчорніла, змарніла (Ганна Барвінок);

Дивлюся я, вона така змарніла, стурбована, що тілько снасть (І. Франко);

– Катерино, .. ходи до гурту, бери хліб та кріпися, бо вже тільки снасть з тебе... (Т. Бордуляк);

З тебе вже одна снасть зосталася! Тобі ж через ту роботу чужу нема коли ріски до рота кинути (Г. Тарасюк);

– Мені здається, що се не ти, а тільки снасть твоя (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).