спирт

СПИРТ, у, ч.

1. мн. Органічні сполуки, які містять одну або кілька гідроксильних груп, безпосередньо пов'язаних із атомом вуглецю у вуглеводневому радикалі.

За числом гідроксильних груп спирти можуть бути одно- і багатоатомнитми (з наук. літ.);

// Леткі речовини, які застосовують у медицині й техніці.

Камфорний спирт.

2. Горюча, багата на алкоголь рідина, яку одержують перегонкою деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль.

Покришки з брязком впали з цистерн, вогонь торкнувся спирту, і легка блакитна хмарка вся попливла над ним (М. Коцюбинський);

На сушку негатива треба було дві години. Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Ю. Яновський);

Більшість барвників розчиняли в дистильованій воді, а ті, що в ній не розчинялись, – у спирті (з наук. літ.);

// Один із видів такої рідини, який вживають як алкогольний напій.

Маковей раніш не пив спирту, боячись, що згорить від нього (О. Гончар);

Коньячний спирт витримують мінімум три роки у спеціальних дубових діжках (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Веселим холодком війнуло, П'янким, як спирт, дзвінким, як мідь (М. Бажан);

// Алкоголь.

О. Хведор знов зареготавсь і налив дві чарки горілки. Запахло в хаті спиртом, корінням (І. Нечуй-Левицький).

△ (1) Алі́ловий спирт – найпростіший ненасичений спирт у вигляді безбарвної рідини, що використовується у виробництві пластмас, запашних речовин;

(2) Бо́рний спирт – спиртовий розчин борної кислоти;

(3) Бути́ловий спирт;

(4) Ви́нний (ети́ловий) спирт – безбарвна рідина з характерним запахом, що використовується для виготовлення алкогольних напоїв та для технічних потреб; етанол.

Приблизно у Х –ХII столітті в Європі став відомий спосіб одержання винного спирту (з наук.-попул. літ.);

Рідинні термометри з ртутним заповненням застосовуються для діапазону вимірювання від –25 °С. Для нижчих температур користуються органічними рідинами: етиловим спиртом, толуолом, пентаном тощо (з наук. літ.);

Денатура́ція спи́рту див. денатура́ція;

(5) Мураши́ний спирт – суміш води, мурашиної кислоти та спирту.

[Лікар:] Що ж у тебе є з лікарства [ліків]? [Мирон:] Хіна, йод, .. камфорне масло, мурашиний спирт (І. Карпенко-Карий);

(6) Нашати́рний спирт – безбарвна прозора летка рідина з різким запахом, яку використовують в медицині (назва 10-процентного водного розчину аміаку).

[Зіна:] Я хотіла спитати... У тебе немає нашатирного спирту? В мене пляма на сукні (І. Кочерга);

Одна з жінок дістала нашатирного спирту й дала Жені понюхати (Л. Смілянський);

(7) Потрі́йний спирт <�Потрі́йна горі́лка> – спирт, горілка, одержані триразовою перегонкою.

Потрійну горілку одержуть потрійним перегонянням (з наук.-попул. літ.);

(8) Пропі́ловий спирт – безбарвна рідина з характерним спиртовим запахом, яку використовують як розчинник і сировину для фармацевтичних препаратів ;

(9) Сухи́й спирт – горюча речовина, яку використовують як пальне.

У них був сухий спирт (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спирт — спирт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спирт — -у, ч. 1》 Горюча, рідина, яку одержують бродінням деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль і наступними відгонкою та перегонкою. || Один із видів такої рідини, що його вживають як алкогольний напій. || Алкоголь взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спирт — Високопроцентний водний розчин етанолу (етилового спирту), який отримують на підприємствах спиртової промисловості; понад 88% — с.-сирець (містить сивушні масла, які усувають під час ректифікації); бл. 96% — с.-ректифікат; забруднений с. — денатурат. Універсальний словник-енциклопедія
  4. спирт — Спирт, -ту, -тові, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спирт — СПИРТ, у, ч. 1. Горюча, багата на алкоголь рідина, яку одержують перегонкою деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль. Покришки з брязком впали з цистерн, вогонь торкнувся спирту, і легка блакитна хмарка вся попливла над ним (Коцюб. Словник української мови в 11 томах