справедливець
СПРАВЕДЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто бореться за правду, кому властиве почуття справедливості, хто у своїх діях і вчинках без упередження керується об'єктивними фактами.
Легендарний ватажок народних мас на Поділлі в XIX ст. Кармалюк звався Устим, тобто “справедливець” (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справедливець — справедли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- справедливець — -вця, ч. Той, хто бореться за правду, кому властиве почуття справедливості, хто у своїх діях і вчинках керується об'єктивними фактами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- справедливець — СПРАВЕДЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто бореться за правду, кому властиве почуття справедливості, хто у своїх діях і вчинках без упередження керується об’єктивними фактами. Словник української мови в 11 томах