спромагатися

СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без дод.

1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь.

Біг, падав [Граве], спромагався стрельнути, кидав гранату і знов біг на гору (Іван Ле);

Годі тепера! ні скарг, ані плач, .. Ні нарікання на долю, – кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Леся Українка);

Суліман насилу спромігся на усмішку (Ірина Вільде);

Удар танкістів виявився таким раптовим і навальним, що ворог так і не спромігся на організований опір (Іван Ле і О. Левада);

Падь була невелика. Наче якийсь велетень сокирою вирубав її в горах, але не спромігся прорубати гору наскрізь (М. Трублаїні);

Вочевидь, потуги відродження, на які нині спромагається Україна, повинні спрямовуватись і на реабілітацію хліба як святині (із журн.);

// Знаходити можливості зробити що-небудь.

Ласточкін обвів усіх швидким поглядом: – Досі ми спромагались тільки друкувати і поширювати літературу. Але цього зовсім мало, товариші (Ю. Смолич);

Краще їх [твори] мати у себе, де б кожний грамотний чоловік спромігся і прочитати, і добути (Панас Мирний);

– Порадься з Мацієвським, а може, і з Мухтаровим уночі спроможешся поговорити телефоном (Іван Ле);

Люди понесли Василину і .. образ, який так і не пособив молодиці, може, за те, що вона не спромоглась засклити його (М. Стельмах);

// тільки док., заст. Знайти можливість допомогти кому-небудь чимсь.

– Ой, батюшко!.. не стало грошей на громадський обід, але я вже була по хатах в хазяйок і просила зносити на обід, хто чим спроможеться (І. Нечуй-Левицький);

– Стоїть на цвинтарі якийсь старець .. Наші, звісно, хто чим спромігся, подали милостину і пішли обідати (Панас Мирний);

// Виявляти здатність, уміння робити, здійснювати що-небудь.

Дівчатка не завжди спромагались перекладати .. слова, зберігаючи точні нюанси думки (О. Ільченко);

// Знаходити вільний час для чого-небудь.

Холодний тон Гармашихи він уловив, звичайно. Але подумав, що це не що інше як немилість за його оте хамство велике. Де ж пак! За три дні не спромігся хвору Орисю провідати (А. Головко);

// Вважати необхідним робити що-небудь.

Я ж не спромігся і на твоє “добривечір” відповісти (Леся Українка);

Лише одну гімназію на п'ять повітів спромігся відкрити буржуазний чеський уряд у Хусті (з наук.-попул. літ.).

2. тільки док. Зібрати кошти для придбання чого-небудь, здійснення чогось.

– Жалко занехаять такого. Серйозний хлопець, читає все, думає. Як-небудь спроможіться... нехай вчиться (А. Тесленко);

Навіть у хазяйстві пощастило Гнатові: .. і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі (М. Коцюбинський);

Купити нову рушницю Петро ще не спромігся (О. Копиленко);

// Роздобути що-небудь, розжитися на щось.

Спромігся Солопій весною на горох, Та й, сівши з Хіврею, собі міркують вдвох, Чи то продать його, чи то провіять? (П. Гулак-Артемовський).