1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спромагатися

спромага́тися

-аюся, -аєшся, недок., спромогтися, -ожуся, -ожешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка.

1》 Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь.

|| Знаходити можливості зробити що-небудь.

|| тільки док., заст. Знайти можливість допомогти кому-небудь чимсь.

|| Виявляти здатність, уміння робити, здійснювати що-небудь.

|| Знаходити вільний час для чого-небудь.

|| Вважати за необхідне робити що-небудь.

2》 тільки док. Зібрати кошти для придбання чого-небудь, здійснення чогось.

|| Роздобути що-небудь, розжитися на щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спромагатися — спромага́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спромагатися — Могти, бути годним; (діяти) добирати способу, знаходити спосіб <�можливість>; (на візиту) знаходити час; док. СПРОМОГТИСЯ, зуміти; (на що) стягтися, здобутися, розжитися; (з ч. не) не завдати собі труду. Словник синонімів Караванського
  3. спромагатися — СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без дод. 1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. спромагатися — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. спромагатися — Спромага́тися, -га́юся, -га́єшся; спромогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; спромі́гся, спромогла́ся, -могли́ся; спромі́гшись Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спромагатися — СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка. 1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. спромагатися — Спромага́тися, -га́юся, -єшся сов. в. спромогтися, -можуся, -жешся, гл. 11. Получать, получить возможность, смочь, возмочь. Не спроможеться кінчити. Св. Л. XIV. 29. 2) Разживаться, разжиться, получить средства сдѣлать, собраться со средствами. Словник української мови Грінченка