спромагатися

ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал.; УМУДРИ́ТИСЯ (ВМУДРИ́ТИСЯ), ПРИМУДРИ́ТИСЯ, УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ) (застосовуючи спритність, хитрощі та ін.). — Недок.: змага́ти рідко спромага́тися, умудря́тися (вмудря́тися), примудря́тися, ухитря́тися (вхитря́тися). — Вона пішла за своїм почуттям, .. а ти? Чи змогла б? Чи вистачило б духу? (О. Гончар); Більшість садиб уже так-сяк забудовані. Хто як зумів (А. Головко); Падь була невелика. Наче якийсь велетень сокирою вирубав її в горах, але не спромігся прорубати гору наскрізь (М. Трублаїні); Вже більш мати нічого не примогла сказати (Марко Вовчок); Чи вдасть любити так пана Славка панночка молода, ..що потребує ще сама проводу й опіки, то за це не можу ручити (Лесь Мартович); На обіцянки вона не дуже надіялася і при своїх злиднях умудрилася зібрати кілька десятків яєчок і пішла на базар купити бобу та сірників (С. Чорнобривець); Поки Ян примудрився добути кисет з кишені штанів, Марія й Стахурський лежали мовчки (Ю. Смолич); — Мені не цікаво, в кого і за яку ціну ви ухитрилися придбати мій кровний виграш (І. Ле). — Пор. умі́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спромагатися — спромага́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спромагатися — Могти, бути годним; (діяти) добирати способу, знаходити спосіб <�можливість>; (на візиту) знаходити час; док. СПРОМОГТИСЯ, зуміти; (на що) стягтися, здобутися, розжитися; (з ч. не) не завдати собі труду. Словник синонімів Караванського
  3. спромагатися — -аюся, -аєшся, недок., спромогтися, -ожуся, -ожешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка. 1》 Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. || Знаходити можливості зробити що-небудь. || тільки док., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спромагатися — СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без дод. 1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. спромагатися — Спромага́тися, -га́юся, -га́єшся; спромогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; спромі́гся, спромогла́ся, -могли́ся; спромі́гшись Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спромагатися — СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка. 1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. спромагатися — Спромага́тися, -га́юся, -єшся сов. в. спромогтися, -можуся, -жешся, гл. 11. Получать, получить возможность, смочь, возмочь. Не спроможеться кінчити. Св. Л. XIV. 29. 2) Разживаться, разжиться, получить средства сдѣлать, собраться со средствами. Словник української мови Грінченка