спромога
СПРОМО́ГА, и, ж., розм.
Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога.
Хто зна: чи вернеться спромога До праці стать за все святе, А чи навік тяжка дорога Колючим терном заросте? (П. Грабовський);
Горпина молодою повдовіла, а за хворістю не мала спромоги довести до ладу й те господарство, яке залишив їй чоловік-п'яниця (Л. Яновська);
// Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість.
Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен, аби дати їй спромогу .. знайти жениха-богослова (М. Коцюбинський);
Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка], .. оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Панас Мирний);
// Наявність матеріальних засобів.
– Малі в мене тепер гроші: немає спромоги більш як п'ять карбованців позичити (Б. Грінченко);
– Депеша .. проста і коштує тільки сорок п'ять копійок, бо її автор не мав спромоги заплатити більш (В. Самійленко).
Не ма́ти спромо́ги див. ма́ти²;
(1) По спромо́зі – в міру можливості, наскільки можливо.
Мати дає волю дочці, “щоб мала по чім згадувати молодість”, вбирає .. її по своїй спромозі (І. Франко);
Сею публікацією сповняю по спромозі лише мій тихий обов'язок, який і був єдиною провідною зорею, що присвічувала мені при моїй смиренній праці (Ю. Щербак);
(2) У (в) спромо́зі – мати можливість.
Порфирова мати і знову з надією і пошаною дивилась на Антона Герасимовича. Адже цей чоловік, здавалося їй, у спромозі дати щодо сина справжню пораду, видно, він наскрізь бачить своїх підопічних, читає, мов розгорнуту книгу, їхні дитячі правопорушницькі душі;
Не в спромозі втекти уже, – рись перекинулась на спину черевом вгору, випустила пазурі і зайняла так оборону (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- спромога — спромо́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- спромога — Спроможність, здатність; змога, можливість; ФР. кошти, засоби. Словник синонімів Караванського
- спромога — див. можливість; сила Словник синонімів Вусика
- спромога — -и, ж., розм. Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога. || Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість. || Наявність матеріальних засобів. У спромозі — мати можливість. По спромозі — в міру можливості, наскільки можливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спромога — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
- спромога — Спромо́га, -мо́ги, -мо́зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спромога — СПРОМО́ГА, и, ж., розм. Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога. Хто зна: чи вернеться спромога До праці стать за все святе, А чи навік тяжка дорога Колючим терном заросте? (Граб. Словник української мови в 11 томах
- спромога — Спромога, -ги ж. Возможность, средства. К. Кр. 9. Не скупість, — така спромога. Словник української мови Грінченка