спромога
СПРОМО́ГА, и, ж., розм. Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога.
Хто зна: чи вернеться спромога До праці стать за все святе, А чи навік тяжка дорога Колючим терном заросте? (Граб., І, 1959, 158);
Горпина молодою повдовіла, а за хворістю не мала спромоги довести до ладу й те господарство, яке залишив їй чоловік-п’яниця (Л. Янов., І, 1959, 38);
Мудрість партії дала нам силу і спромогу, ми ж їй у відповідь — готовність і вогонь (Тич., III, 1957, 20);
// Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість.
Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен, аби дати їй спромогу.. знайти жениха-богослова (Коцюб., І, 1955, 312);
Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка],.. оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Мирний, V, 1955, 312);
// Наявність матеріальних засобів.
— Малі в мене тепер гроші: немає спромоги більш як п’ять карбованців позичити (Гр., II, 1963, 352);
— Депеша.. проста і коштує тільки сорок п’ять копійок, бо її автор не мав спромоги заплатити більш (Сам., II, 1958, 246).
В спромо́зі — мати можливість.
На Україні працює близько сімдесяти театральних колективів. Але цього замало — адже охопити всі села і колгоспи вони не в спромозі (Мист., 4, 1960, 2);
По спромо́зі — в міру можливості, наскільки можливо.
Мати дає волю дочці, «щоб мала по чім згадувати молодість», вбирає.. її по своїй спромозі (Фр., XVI, 1955, 54).
Значення в інших словниках
- спромога — спромо́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- спромога — Спроможність, здатність; змога, можливість; ФР. кошти, засоби. Словник синонімів Караванського
- спромога — див. можливість; сила Словник синонімів Вусика
- спромога — -и, ж., розм. Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога. || Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість. || Наявність матеріальних засобів. У спромозі — мати можливість. По спромозі — в міру можливості, наскільки можливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спромога — СПРОМО́ГА, и, ж., розм. Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога. Хто зна: чи вернеться спромога До праці стать за все святе, А чи навік тяжка дорога Колючим терном заросте? (П. Словник української мови у 20 томах
- спромога — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
- спромога — Спромо́га, -мо́ги, -мо́зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спромога — Спромога, -ги ж. Возможность, средства. К. Кр. 9. Не скупість, — така спромога. Словник української мови Грінченка