1. Словник української мови у 20 томах

спрягти

СПРЯГТИ́¹ див. спряга́ти.

СПРЯГТИ́², спряжу́, спряже́ш; мин. ч. спряг, ла́, ло́; СПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, кого, що.

Док. до прягти́, пря́жити 1, 2.

Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Дід Маврикій заметушився: – Яєчню спряж, онуко, та меду постав (О. Донченко);

[Кармелюк:] Я їх [панів] живих на огні спряжу! Я їх, собак скажених, своїми руками передушу! (С. Васильченко);

Щира Домаха не перечила Прісьці приставити горщечок борщу з курятиною, спрягти молоко або спекти яєчню у своїй печі (Л. Яновська).

◇ (1) Спря́жити на схаб – знищити повністю кого-небудь.

Постійте, хами! Чекай ти, попе! Буде з вами Не те! Я спряжу вас на схаб! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрягти — спрягти́ 1 дієслово доконаного виду запрягти спрягти́ 2 дієслово доконаного виду спряжити Орфографічний словник української мови
  2. спрягти — I див. спрягати. II спряжу, спряжеш; мин. ч. спряг, -ла, -ло; і спряжити, -жу, -жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрягти — СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  4. спрягти — Спря́жити і спрягти́, спря́жу, -жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спрягти — СПРЯГТИ́¹ див. спряга́ти. СПРЯГТИ́², спряжу́, спряже́ш; мин. ч. спряг, ла́, ло́; і СПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до прягти́, пря́жити 1, 2. Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже… (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. спрягти — Спрягти, -жу, -жеш гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140. --------------- Спрягти, -ся см. спрягати, -ся. Словник української мови Грінченка