спрягти
СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ (ВСМА́ЖУВАТИ) (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити (вжа́рити), спрягти́, спря́жити (спра́жити), просма́жити, усма́жити (всма́жити), присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м'ясо.
Значення в інших словниках
- спрягти — спрягти́ 1 дієслово доконаного виду запрягти спрягти́ 2 дієслово доконаного виду спряжити Орфографічний словник української мови
- спрягти — I див. спрягати. II спряжу, спряжеш; мин. ч. спряг, -ла, -ло; і спряжити, -жу, -жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спрягти — СПРЯГТИ́¹ див. спряга́ти. СПРЯГТИ́², спряжу́, спряже́ш; мин. ч. спряг, ла́, ло́; СПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, кого, що. Док. до прягти́, пря́жити 1, 2. Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже... (Г. Словник української мови у 20 томах
- спрягти — Спря́жити і спрягти́, спря́жу, -жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спрягти — СПРЯГТИ́¹ див. спряга́ти. СПРЯГТИ́², спряжу́, спряже́ш; мин. ч. спряг, ла́, ло́; і СПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до прягти́, пря́жити 1, 2. Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже… (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- спрягти — Спрягти, -жу, -жеш гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140. --------------- Спрягти, -ся см. спрягати, -ся. Словник української мови Грінченка