спрягти
СПРЯГТИ́¹ див. спряга́ти.
СПРЯГТИ́², спряжу́, спряже́ш; мин. ч. спряг, ла́, ло́; і СПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до прягти́, пря́жити 1, 2.
Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже… (Кв.-Осн., II, 1956, 444);
Дід Маврикій заметушився: — Яєчню спряж, онуко, та меду постав (Донч., IV, 1957, 109);
[Кармелюк:] Я їх [панів] живих на огні спряжу! Я їх, собак скажених, своїми руками передушу! (Вас., III, 1960, 239);
Щира Домаха не перечила Прісьці приставити горщечок борщу з курятиною, спрягти молоко або спекти яєчню у своїй печі (Л. Янов., І, 1959, 173).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спрягти — спрягти́ 1 дієслово доконаного виду запрягти спрягти́ 2 дієслово доконаного виду спряжити Орфографічний словник української мови
- спрягти — I див. спрягати. II спряжу, спряжеш; мин. ч. спряг, -ла, -ло; і спряжити, -жу, -жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спрягти — СПРЯГТИ́¹ див. спряга́ти. СПРЯГТИ́², спряжу́, спряже́ш; мин. ч. спряг, ла́, ло́; СПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, кого, що. Док. до прягти́, пря́жити 1, 2. Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже... (Г. Словник української мови у 20 томах
- спрягти — СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- спрягти — Спря́жити і спрягти́, спря́жу, -жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спрягти — Спрягти, -жу, -жеш гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140. --------------- Спрягти, -ся см. спрягати, -ся. Словник української мови Грінченка