1. Словник української мови у 20 томах

сторожкість

СТОРО́ЖКІСТЬ, кості, ж.

Стан і властивість за знач. сторожки́й.

Втративши свою оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась [Тоня] від холодного водяного лоскоту (О. Гончар);

Плямистість в оленів зникає, коли вони, підростаючи, набувають сторожкість, швидкий біг, тобто те, що рятує їх від ворогів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожкість — сторо́жкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сторожкість — -кості, ж. Стан і властивість за знач. сторожкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторожкість — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Словник синонімів української мови
  4. сторожкість — СТОРО́ЖКІСТЬ, кості, ж. Стан і властивість за знач. сторожки́й. Втративши свою оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась [Тоня] від холодного водяного лоскоту (Гончар, Тронка, 1963, 35); Плямистість в оленів зникає, коли вони, підростаючи... Словник української мови в 11 томах