сторожкість
СТОРО́ЖКІСТЬ, кості, ж. Стан і властивість за знач. сторожки́й.
Втративши свою оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась [Тоня] від холодного водяного лоскоту (Гончар, Тронка, 1963, 35);
Плямистість в оленів зникає, коли вони, підростаючи, набувають сторожкість, швидкий біг, тобто те, що рятує їх від ворогів (Наука.., 9, 1961, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторожкість — сторо́жкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сторожкість — СТОРО́ЖКІСТЬ, кості, ж. Стан і властивість за знач. сторожки́й. Втративши свою оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась [Тоня] від холодного водяного лоскоту (О. Словник української мови у 20 томах
- сторожкість — -кості, ж. Стан і властивість за знач. сторожкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторожкість — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Словник синонімів української мови