струмінь

СТРУ́МІНЬ, меня, ч.

1. Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини.

Як заплаче [Горпина], як затужить, – де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок);

Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (О. Донченко);

Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (М. Тарновський);

Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (О. Довженко);

* У порівн. По дереві фуганок майже співає, .. робота тече, як струмінь пахущої води (Ю. Яновський);

// Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь.

В цехи струменями лилося сонячне світло (О. Донченко);

Над хатами курились димарі .. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде);

Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (М. Трублаїні);

Струмінь вогню вирвався з кулемета (О. Гончар);

// Безперервний потік сипкої речовини.

Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (з газ.);

* Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (І. Кириленко).

2. рідко. Те саме, що струмо́к 1.

А вже красне сонечко Припекло, припекло, .. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (О. Олесь);

Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Я. Щоголів);

* Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (М. Рильський).

3. перен. Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось.

Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (М. Рильський);

// Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія.

Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (із журн.);

// Елемент, певна сторона чого-небудь.

Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (з наук. літ.).