1. Орфоепічний словник української мови

струмінь

стру́мінь

[струм'ін']

-меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і, р. мн. -меин'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струмінь — стру́мінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. струмінь — див. ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка. Словник синонімів Караванського
  3. струмінь — див. вир Словник синонімів Вусика
  4. струмінь — СТРУ́МІНЬ, меня, ч. 1. Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, – де ті й сльози беруться!... Словник української мови у 20 томах
  5. струмінь — -меня, ч. 1》 Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини чи газу (пари). || Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. || Безперервний потік сипкої речовини. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. струмінь — НА́ПРЯМ (сукупність суспільних, політичних, наукових, мистецьких і т. ін. поглядів, принципів, що характеризують певну групу людей, об'єднуючи їх), НА́ПРЯМОК, ТЕЧІЯ́, СТРУ́МІНЬ (напрям, що не встиг ще сформуватися або не набув виразних... Словник синонімів української мови
  7. струмінь — Стру́мінь, -меня, -меневі, -менем; -мені, -менів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. струмінь — СТРУ́МІНЬ, меня, ч. 1. Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться!... Словник української мови в 11 томах
  9. струмінь — Струмінь, -меню м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101. Словник української мови Грінченка