судження
СУ́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Думка про що-небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів.
Два роки без живого діла .. зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (М. Стельмах);
Судження читачів .. були категоричні. Або – захоплення книгою та надмірне її захвалювання, або – гострий осуд і в'їдливе глузування (Ю. Смолич).
2. лог. Думка, в якій стверджується або заперечується що-небудь.
Мисленням ми вважаємо активний процес відображення об'єктивної дійсності у поняттях, судженнях, умовиводах (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Альтернати́вні су́дження філос. – судження, що допускають заміну одного іншим без викривлення змісту;
(2) Асертори́чне су́дження, лог. – судження, в якому тільки стверджується наявність певного факту, але не виражається його логічна необхідність;
(3) Диз'юнкти́вне су́дження – логічне судження з сполучником “або”;
(4) Категори́чне су́дження, лог. – безумовне судження.
Категоричним судженням називається таке судження, в якому в безумовній формі відображається факт наявності чи відсутності зв'язку між предметом і ознакою (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- судження — су́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- судження — [суджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- судження — -я, с. 1》 Думка про що-небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів. 2》 лог. Думка, в якій стверджується або заперечується що-небудь відносно предметів і явищ. Категоричне судження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- судження — В логіці висловлювання, осмислений вираз, в якому визначається щось про щось, може бути правильним або хибним; с. може бути твердженням, запереченням чи припущенням; значенням с. є думка (те, про що воно інформує). Універсальний словник-енциклопедія
- судження — СУДЖЕННЯ — форма мислення, в якій стверджується або заперечується що-небудь стосовно предметів і явищ, їхніх зв'язків і відношень. С. має властивість виражати або істину, або хибність. Мовним еквівалентом С. є розповідне речення. Якщо... Філософський енциклопедичний словник
- судження — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
- судження — СУ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Думка про що-небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів. Два роки без живого діла.. зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Стельмах, І, 1962, 617); Судження читачів.. були категоричні. Словник української мови в 11 томах
- судження — рос. суждения найпростіша форма вираження змісту поняття, логіки мислення, в якій стверджується або заперечується певна дія пізнання. В С. виражається зв'язок між поняттями, розкривається їхній зміст, дається визначення. Eкономічна енциклопедія