сума

СУМА́, и, ж., заст.

Торба.

Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш (прислів'я);

За плечима [в діда] чимала шкуратяна сума (Д. Мордовець);

Колись мій покійний дідусь любив повторювати прислів'я: від суми та тюрми – не зарікайся (Ю. Збанацький);

* У порівн. Із лик плетені козубеньки, З якими ходять по опеньки, Були, мов суми, на плечах (І. Котляревський).

СУ́МА, и́, ж.

1. Результат додавання двох або кількох величин.

Суму, в якій доданки можуть бути числами додатними, від'ємними і рівними нулеві, прийнято називати алгебраїчною сумою (з навч. літ.);

Щоб вивести середню добову температуру, складають результати чотирьох спостережень і суму ділять на 4 (з навч. літ.).

2. Загальна кількість, сукупність чого-небудь.

Завдання вузу не тільки дати певну суму знань, а й навчити людину мислити (з публіц. літ.);

Мова народу – то не звичайна собі сума слів та виразів, а живий організм. Він безперервно розвивається, змінюється, вдосконалюється (з наук.-попул. літ.).

3. Певна кількість грошей.

Хоч недовго жила [Ївга] в городі, та таку велику суму принесла! (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Перепадя:] Двісті рублів – х-хе! Де ж то його таку суму взяти? (Панас Мирний);

Степан ледве стримав свій подив. Уже сто карбованців здавались йому [Степанові] сумою, що далі неї найпалкіші бажання його не могли сягати, а сто та ще й сорок було йому справжнім дивом і незмірним достатком (В. Підмогильний).

△ (1) Страхова́ су́ма – грошова сума, в межах якої страхувач згідно з умовами страхування зобов'язується провести виплату у разі настання страхового випадку.

Тижнів через два чи три викликали Валентину Карпівну в якусь контору і сповістили, що їй належить одержати п'ятдесят тисяч карбованців страхової суми (С. Журахович).

◇ Загина́ти (зала́мувати, зало́млювати, заги́лювати) / загну́ти (залама́ти, заломи́ти, загили́ти) ціну́ (су́му) див. загина́ти;

(2) Кру́гла (кругле́нька, кругле́сенька) су́ма – велика, значна сума.

Мужі назвали таку круглу суму, що серце бідного скульптора покотилось у прірву (О. Донченко);

Якщо нам нiхто не заважатиме, до осенi ми матимемо на рахунку круглесеньку суму... (М. Циба);

Одначе для зручності, наскладавши якусь кругленьку суму дрібнотою, Максим обмінював усе на крупні купюри (А. Кокотюха);

(3) Су́ма суме́нна, рідко – величезна кількість грошей.

– Дранки не мав [Короп] на собі. А як узявся на гиндель [гендель], та назбирав суми суменні (Л. Мартович);

(4) У су́мі:

а) разом, у цілому, у сукупності.

Атлет .. установив два світових рекорди: в ривку – 178 кг і в сумі двоборства – 392,5 кг (з газ.);

б) загальною кількістю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сума — Су́ма: — католицька відправа [IV] — крім звичайного значення, також: пізня католицька відправа [II] — тут: пізня католицька відправа [21] Словник з творів Івана Франка
  2. сума — су́ма іменник жіночого роду результат додавання; загальна кількість тощо сума́ іменник жіночого роду сумка рідко Орфографічний словник української мови
  3. сума — Загальна кількість; (від додавання) підсумок, результат; (знань) обсяг, сукупність, комплекс; (грошей) шмат, куш; сума-суменна. Словник синонімів Караванського
  4. сума — Разом, сукуп, сукупність, (грошей) камза Словник чужослів Павло Штепа
  5. сума — И, ж. Сумка. Забирай свою суму і гайда звідси. Словник сучасного українського сленгу
  6. сума — I с`ума-и, ж. 1》 Результат додавання двох або кількох величин. 2》 Загальна кількість, сукупність чого-небудь. 3》 Певна кількість грошей. Страхова сума. У сумі — а) разом, у цілому, у сукупності; б) загальною кількістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сума — Результат додавання. Універсальний словник-енциклопедія
  8. сума — загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю. Фразеологічний словник української мови
  9. сума — ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Словник синонімів української мови
  10. сума — Су́ма, -ми, -мі; су́ми, сум Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сума — СУ́МА, и́, ж. 1. Результат додавання двох або кількох величин. Суму, в якій доданки можуть бути числами додатними, від’ємними і рівними нулеві, прийнято називати алгебраїчною сумою (Алг. Словник української мови в 11 томах
  12. сума — рос. сумма загальна кількість, сукупність товарів, грошових ресурсів тощо. Eкономічна енциклопедія
  13. сума — (араб.) Баштоподібна споруда над похованням мусульманського святого. Архітектура і монументальне мистецтво
  14. сума — Сума, -ми ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Ном. № 1594. Словник української мови Грінченка