суміш
СУ́МІШ, і, ж.
1. Сукупність предметів різного виду, сорту.
На чорноземних ґрунтах найбільш продуктивними є суміші однорічних злакових трав з ярою викою (із журн.);
В зелених кормах, особливо в злаково-бобових сумішах, є всі можливі компоненти, потрібні для росту і розвитку молодого організму тварин (із журн.);
То тут, то там влаштовували [артилеристи] проби батарей, і тоді важко гехкали багатодюймові гармати і далеко на обрії .. здіймалась високо вгору буро-чорна суміш із вогню, багнюки та диму (О. Гончар);
// перен. Поєднання чого-небудь різного, різноманітного.
Яка тут [у юрмі школярів] суміш лиць, і бесід, і убрань, І вдач (І. Франко);
Ольга Аркадіївна .. зустріла дочку емоційною сумішшю сліз і радості (М. Зарудний).
2. Продукт механічного поєднання, змішання різних речовин, елементів.
Існують такі хімічні суміші, які мають властивість самозайматися (О. Донченко);
Дросель був відрегульований, в мотор надходила хороша суміш (О. Ільченко);
Кормові суміші.
(1) У су́міші з чим – разом, спільно з чим-небудь.
Досвід показував, що найдоцільніше – вирощувати кукурудзу в суміші з багатими на білки бобами (з наук.-попул. літ.);
Хто не вдихав того морського духу, Вільготного і гострого, як сіль, У суміші із запахом смоли..! (М. Рильський).
△ (2) Газопові́тря́на су́міш, фіз. – суміш газу з повітрям.
Водії оглянули паливний бак із запальничкою. Біля горловини бака стався спалах газоповітряної суміші (з газ.);
(3) Пальна́ (горю́ча) су́міш – горючі гази або суміш пари рідкого палива з повітрям, що запалюються в двигунах внутрішнього згоряння.
Горюча суміш в циліндрі двигуна попередньо стискується і запалюється електричною іскрою (П. Автомонов);
(4) Робо́ча су́міш – паливо, повітря й залишкові гази в двигуні внутрішнього згоряння.
Двигуни комбайнів працюють за чотиритактним циклом, і запалювання робочої суміші відбувається від електричної іскри (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- суміш — су́міш іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- суміш — Мішанина, п. вінеґрета. жм. каша, (ліків) мікстура, (стилів) мозаїка, розмаїття; (механічна) конґломерат, перемішка; (мов) п. суржик; (кормів) силос; сумішка. Словник синонімів Караванського
- суміш — див. горілка; мішанина Словник синонімів Вусика
- суміш — [сум'іш] -ш'і, ор. -ш':у, р. мн. -шеий Орфоепічний словник української мови
- суміш — -і, ж. 1》 Сукупність предметів різного виду, сорту. || перен. Поєднання чого-небудь різного, різноманітного. Гетерогенна суміш — суміш, яка складається з компонентів, що перебувають у різних фазах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суміш — (-і) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- суміш — СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін. Словник синонімів української мови
- суміш — Су́міш, сумі́шно, присл. (від міша́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суміш — СУ́МІШ, і, ж. 1. Сукупність предметів різного виду, сорту. На чорноземних грунтах найбільш продуктивними є суміші однорічних злакових трав з ярою викою (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
- суміш — Суміш, сумішно нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно. Словник української мови Грінченка