суміш

Значення в інших словниках

1. суміш — су́міш іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. суміш — Мішанина, п. вінеґрета. жм. каша, (ліків) мікстура, (стилів) мозаїка, розмаїття; (механічна) конґломерат, перемішка; (мов) п. суржик; (кормів) силос; сумішка. Словник синонімів Караванського
3. суміш — див. горілка; мішанина Словник синонімів Вусика
4. суміш — [сум'іш] -ш'і, ор. -ш':у, р. мн. -шеий Орфоепічний словник української мови
5. суміш — -і, ж. 1》 Сукупність предметів різного виду, сорту. || перен. Поєднання чого-небудь різного, різноманітного. Гетерогенна суміш — суміш, яка складається з компонентів, що перебувають у різних фазах. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. суміш — СУ́МІШ, і, ж. 1. Сукупність предметів різного виду, сорту. На чорноземних ґрунтах найбільш продуктивними є суміші однорічних злакових трав з ярою викою (із журн. Словник української мови у 20 томах
7. суміш — СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін. Словник синонімів української мови
8. суміш — Су́міш, сумі́шно, присл. (від міша́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. суміш — СУ́МІШ, і, ж. 1. Сукупність предметів різного виду, сорту. На чорноземних грунтах найбільш продуктивними є суміші однорічних злакових трав з ярою викою (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
10. суміш — Суміш, сумішно нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно. Словник української мови Грінченка