сховище

СХО́ВИЩЕ, а, ч.

1. Приміщення, споруда для зберігання чого-небудь.

Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом; гори степового золота, гори налитої сонцем пшениці, що її не вміщали сховища, розлягались просто під відкритим небом (О. Гончар);

Сховища для тривалого зберігання овочів можна поділити на дві групи: 1) постійні сховища .. і 2) найпростіші тимчасові сховища (з навч. літ.);

* Образно. Дивовижна здібність людської пам'яті. Бездонне сховище її таїть безліч подій, образів, звуків (із журн.);

// Спеціальне приміщення у музеї, архіві, бібліотеці і т. ін., де зберігаються колекції, рукописи тощо; самі ці установи як місце зібрання і зосередження цінностей.

Вони [малярські твори Т. Г. Шевченка, архівні матеріали про його життя і творчість] зосереджені тепер в архівних сховищах Києва (з наук. літ.);

На весь світ відомий Матенадаран – сховище древніх вірменських рукописів, де зібрано понад 10 тисяч унікальних манускриптів і близько 100 тисяч архівних документів (з публіц. літ.).

2. Місце, де можна сховатися, укритися, захиститися від кого-, чого-небудь.

Ось і стежечка. А тепер навпростець ще треба пролізти пригинаючись. І тоді тільки можна потрапити у затишний куток, в таємне сховище, про яке ніхто не знає, крім наших друзів (О. Копиленко);

Аж коли вже ген-ген цегельні поминули [козаки], тоді тільки стали вилазити із своїх сховищ вітробалчани (А. Головко);

Сержант показував на мигах самого себе, як він шукав сховища у шелюгах, .. а літак полював на нього (О. Гончар);

Тепер він [собака] несміливо визирав із свого сховища й жалібно скавучав, наче плакав по загиблих товаришах (М. Трублаїні);

// Спеціально обладнане приміщення, яке укриває від бомб, снарядів, отруйних речовин і т. ін.

Змішалися бетон, залізо, цегла, Скалічені станки, шківи, вали – Поранених у сховище несли (Л. Первомайський);

Машини спинились біля сховища, звідки вчені, експерти і військові мали вести спостереження над вибухом атомної бомби (Н. Рибак);

– В кожному сховищі є свій медпункт. Лікар і медичні сестри (В. Кучер).

3. Вмістище для рідини; резервуар.

Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища (Ю. Шовкопляс);

В центрі парку споруджено плавальний басейн, який одночасно є і сховищем води для поливу (із журн.).

4. рідко. Те саме, що схо́ванка¹ 2.

– А як миша набреде? З'їсть же [гроші] до копійки!.. Поміняла [баба] сховищ з п'ять (С. Олійник);

Він тяг [награбоване добро], скільки міг. Копав сховища, хоронив (Григорій Тютюнник);

Жандарми багато разів підходили до столика, відкривали звичайні шухлядки, викидали на підлогу шахові фігурки, а так і не здогадалися про існування секретного сховища (з наук.-попул. літ.).