сховище

СХО́ВИЩЕ, а, ч.

1. Приміщення, споруда для зберігання чого-небудь.

Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом; гори степового золота, гори налитої сонцем пшениці, що її не вміщали сховища, розлягались просто під відкритим небом (Гончар, II, 1959, 9);

Сховища для тривалого зберігання овочів можна поділити на дві групи: 1) постійні сховища.. і 2) найпростіші тимчасові сховища (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 312);

Провадитиметься дальша газифікація, зокрема, тих колгоспів і радгоспів, де подбали про сховища для балонів (Хлібороб Укр., 3, 1966, 38);

*Образно. Дивовижна здібність людської пам’яті. Бездонне сховище її таїть безліч подій, образів, звуків (Вітч., 9, 1970, 200);

// Спеціальне приміщення у музеї, архіві, бібліотеці і т. ін., де зберігаються колекції, рукописи тощо; самі ці установи як місце зібрання і зосередження цінностей.

Вони [малярські твори Т. Г. Шевченка, архівні матеріали про його життя і творчість] зосереджені тепер в архівних сховищах Києва (Рад. літ-во, 12, 1967, 28);

Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер на найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літ. газ., 6.V 1958, 1);

На весь світ відомий Матенадаран — сховище древніх вірменських рукописів, де зібрано понад 10 тисяч унікальних манускриптів і близько 100 тисяч архівних документів (Ком. Укр., 3, 1967, 26).

2. Місце, де можна сховатися, укритися, захиститися від кого-, чого-небудь.

Ось і стежечка. А тепер навпростець ще треба пролізти пригинаючись. І тоді тільки можна потрапити у затишний куток, в таємне сховище, про яке ніхто не знає, крім наших друзів (Коп., Сон. ранок, 1951, 123);

Аж коли вже ген-ген цегельні поминули [козаки], тоді тільки стали вилазити із своїх сховищ вітробалчани (Головко, II, 1957, 346);

Сержант показував на мигах самого себе, як він шукав сховища у шелюгах,.. а літак полював на нього (Гончар, III, 1959, 8);

Тепер він [собака] несміливо визирав із свого сховища й жалібно скавучав, наче плакав по загиблих товаришах (Трубл., І, 1955, 170);

// Спеціально обладнане приміщення, яке укриває від бомб, снарядів, отруйних речовин і т. ін.

Змішалися бетон, залізо, цегла, Скалічені станки, шківи, вали — Поранених у сховище несли (Пєрв., II, 1958, 214);

Машини спинились біля сховища, звідки вчені, експерти і військові мали вести спостереження над вибухом атомної бомби (Рибак, Час.., 1960, 213);

— В кожному сховищі є свій медпункт. Лікар і медичні сестри (Кучер, Голод, 1961, 94).

3. Вмістище для рідини; резервуар.

Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища (Шовк., Інженери, 1956, 5);

В центрі парку споруджено плавальний басейн, який одночасно є і сховищем води для поливу (Хлібороб Укр., 4, 1966, 31).

4. рідко. Те саме, що схо́ванка¹ 2.

— А як миша набреде? З’їсть же [гроші] до копійки!.. Поміняла [баба] сховищ з п’ять (С. Ол., Вибр., 1959, 232);

Він тяг [награбоване добро], скільки міг. Копав сховища, хоронив (Тют., Вир, 1964, 429);

Жандарми багато разів підходили до столика, відкривали звичайні шухлядки, викидали на підлогу шахові фігурки, а так і не здогадалися про існування секретного сховища (Наука.., 12, 1968, 4).