тиждень

ТИ́ЖДЕНЬ, жня, ч.

1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно.

– А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? – Давненько .. На одному тижні й померли (Марко Вовчок);

– Напрацюєшся цілий тиждень – в неділю хочеться одпочити, розвеселитися... (М. Коцюбинський);

– Краще я вас на тому тижні виряджу на Запорожжя. От де наука! От де школа! (О. Довженко);

// Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк.

Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень (Номис);

Вже більш як тиждень почалися заняття в школі (Л. Смілянський);

// чого, який. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії.

Ухвалили затим Пропозицію Каті, Щоб негайно районом усім Тиждень саду почати (С. Крижанівський);

Тиждень книжки.

2. у знач. присл. ти́жнями. Протягом тривалого часу, що в кілька разів перевищує семиденний строк.

Канцелярська робота .. була такою неприємною і нудною, що я не виходив з будинку посольства тижнями (О. Довженко);

В деяких місцях Сибіру або в тайзі Північної Америки можна тижнями ходити по лісових нетрях і не зустріти людину (з навч. літ.).

(1) Велико́дній ти́ждень – тиждень, що триває після Великодня.

Минув Великодній тиждень (І. Нечуй-Левицький);

(2) Ве́рбний ти́ждень, церк. – тиждень перед Вербною неділею.

– На Вербному тижні приходить до нас .. якийсь парубійко (О. Гончар);

Дру́га полови́на дня (ти́жня, мі́сяця і т. ін.) див. полови́на;

(3) З ти́ждень – близько семи днів.

– Уже з тиждень, як росту я [русалка]. З сестрами гуляю Опівночі. Та з будинку Батька виглядаю (Т. Шевченко);

Батько вже з тиждень як косить у поміщика сіно (І. Багмут);

(4) Пере́ступний ти́ждень – останній тиждень перед масляною; Пе́рша полови́на дня (ти́жня, мі́сяця і т. ін.) див. полови́на;

(5) Провідни́й ти́ждень, церк. – перший тиждень після Великодня.

Всякі злі почування можна відкласти на провідний тиждень (В. Самійленко);

(6) Середохре́сний ти́ждень – те саме, що середопі́стя.

Незабаром приходить середохресний тиждень, коли піст перед великоднем ламається надвоє (Ю. Яновський);

(7) Страсни́й (Бі́лий) ти́ждень – останній тиждень перед пасхою.

Ледве тільки встала Оксана, злягла Дора, була у неї пропасниця, але дуже сильна, так що цілий Страсний тиждень був з нею клопіт (Леся Українка);

На Страсному тижні породила мачуха близнят – двох хлопчиків (А. Головко).

△ (8) Робо́чий ти́ждень – встановлена законом кількість днів на тиждень, протягом яких робітник або службовець має працювати на виробництві або в установі.

◇ Без ро́ку три дні (ти́ждень) див. день;

Без ти́жня день див. день;

(9) На ти́ждень сім п'я́тниць (д) див. сім;

Погуби́ти дні (до́би, ти́жні і т. ін.) див. погубля́ти;

[По] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти) див. справля́ти;

Сім п'я́тниць (неді́ль) на ти́ждень див. сім;

Як (мов, ні́би і т. ін.) три дні (ти́ждень) [хлі́ба] не їв (не ї́ла, не ї́ли) див. ї́сти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиждень — ти́ждень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиждень — [тиждеин'] -жн'а, ор. -жнеим, м. (на) -жн'і, р. мн. -жн'іў Орфоепічний словник української мови
  3. тиждень — -жня, ч. 1》 Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. || Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. || чого, який. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії. Тиждень книжки. 2》 у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тиждень — 7-денний відрізок часу, пов'язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у середньовічному церковному календарі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тиждень — без ти́жня день, жарт. Дуже малий, короткий термін. — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник). (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. Фразеологічний словник української мови
  6. тиждень — ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий); Тільки неділь через п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко (М. Словник синонімів української мови
  7. тиждень — Ти́ждень, ти́жня, -жневі, на ти́жні; ти́жні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тиждень — ТИ́ЖДЕНЬ, жня, ч. 1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. — А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько.. На одному тижні й померли (Вовчок, І, 1955, 8); — Напрацюєшся цілий тиждень — в неділю хочеться одпочити... Словник української мови в 11 томах
  9. тиждень — Тиждень, -жня м. Недѣля, седмица. Верба б'є, не я б'ю, за тиждень великдень. Ном. вербний тиждень. Вербная недѣля. білий — Страстная недѣля. Сим. 205. ум. ти́жник. Словник української мови Грінченка