тополя
ТОПО́ЛЯ, і, ж.
Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок.
Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Т. Шевченко);
Сонце сідало за горами, за високими тополями, що стояли на горі (І. Нечуй-Левицький);
Зашуміла вітами стара тополя (А. Шиян);
* У порівн. Дівчина стояла нерухомо, мов тополя, похилена осіннім вітром (О. Гончар);
// у знач. збірн.
На супіщаних ґрунтах, каштанових і південних чорноземах для садів і виноградників можна рекомендувати узлісні смуги з тополі (з наук. літ.).
△ (1) Піраміда́льна (італі́йська) топо́ля – вид стрункої високої тополі, крона якої має форму піраміди.
Сонце сідало, і останнє його проміння ледь на мить затрималося ще на самісіньких верхів'ях пірамідальних тополь, що оточували наше футбольне поле (Ю. Смолич);
Вулиці і сквери нашого міста прикрашають чарівні алеї українських пірамідальних тополь (з газ.);
(2) Топо́ля Максимо́вича – швидкоросла порода тополі, що в 70–80 років дає до 800 кубометрів деревини з гектара;
(3) Чо́рна топо́ля – те саме, що осокі́р.
Значення в інших словниках
- тополя — топо́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тополя — [топол'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
- тополя — -і, ж. Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. || у знач. збірн. Пірамідальна тополя. Чорна тополя — те саме, що осокір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тополя — Високе швидкоросле дерево родини вербових, поширене у пн. півкулі; листки серцеподібні, на довгих черешках; в Україні 11 дикорослих видів, найпоширеніші т. тремтяча (осика), т. чорна (осокір), т. біла... Універсальний словник-енциклопедія
- тополя — ТОПО́ЛЯ (дерево родини вербових з високим прямим стовбуром); ТОПОЛИ́НА (одне дерево); РАЇ́НА діал. (пірамідальна). Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем (Т. Словник синонімів української мови
- тополя — Топо́ля, -лі, -лею, -по́ле! -по́лі, топі́ль і топо́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тополя — ТОПО́ЛЯ, і, ж. Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- тополя — Топо́ля, -лі ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. ум. топо́лька, топо́ленька. Словник української мови Грінченка