торжествувати

ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь.

Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (А. Хижняк);

Він ніяк не міг відірвати очей від охопленої вогнями ріки, де розум людини торжествував над силами стихії (Яків Баш).

2. Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь.

Федір Рибка торжествував, а Бувалець лише посміхався у свої довгі вуса; подивимося, мовляв, що з того вийде (М. Чабанівський);

Віктор торжествував. Він відчував, що у нього наче виростають крила, – так радісно, сонячно було на душі (П. Автомонов).

(1) Торжествува́ти перемо́гу – радіти з приводу успіху в чомусь.

– Я вже знаю, по тобі бачу, що ти торжествуєш перемогу (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торжествувати — торжествува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торжествувати — [торжеиствуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. торжествувати — див. ликувати, тріюмфувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. торжествувати — -ую, -уєш, недок. 1》 уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. 2》 Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь. Торжествувати перемогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торжествувати — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док. Словник синонімів української мови
  6. торжествувати — ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (Хижняк... Словник української мови в 11 томах