торжествувати
торжествува́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торжествувати — [торжеиствуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- торжествувати — див. ликувати, тріюмфувати Словник чужослів Павло Штепа
- торжествувати — ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (А. Словник української мови у 20 томах
- торжествувати — -ую, -уєш, недок. 1》 уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. 2》 Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь. Торжествувати перемогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торжествувати — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док. Словник синонімів української мови
- торжествувати — ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (Хижняк... Словник української мови в 11 томах