1. Орфографічний словник української мови

торжествуючий

торжеству́ючий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торжествуючий — ТОРЖЕСТВУ́ЮЧИЙ, а, е, книжн. 1. Всеперемагаючий, переможний. 2. Який виражає радість. За хвилину чути його торжествуючий вигук: – А-а, ось де ви поховалиси [поховалися]! (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  2. торжествуючий — ТОРЖЕСТВУ́ЮЧИЙ, а, е, книжн. 1. Всеперемагаючий, переможний. XX століття — це століття переможного походу по землі торжествуючих ідей Леніна (Ком. Укр., 5, 1960, 34). 2. Який виражає радість. Словник української мови в 11 томах