торжествувати
ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь.
Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 270);
Він ніяк не міг відірвати очей від охопленої вогнями ріки, де розум людини торжествував над силами стихії (Баш, На землі.., 1957, 27).
2. Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь.
Федір Рибка торжествував, а Бувалець лише посміхався у свої довгі вуса; подивимося, мовляв, що з того вийде (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 161);
Віктор торжествував. Він відчував, що у нього наче виростають крила, — так радісно, сонячно було на душі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 193).
Торжествува́ти перемо́гу — радіти з приводу успіху в чомусь.
— Я вже знаю, по тобі бачу, що ти торжествуєш перемогу (Донч., V, 1957, 239).
Значення в інших словниках
- торжествувати — торжествува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- торжествувати — [торжеиствуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- торжествувати — див. ликувати, тріюмфувати Словник чужослів Павло Штепа
- торжествувати — ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (А. Словник української мови у 20 томах
- торжествувати — -ую, -уєш, недок. 1》 уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. 2》 Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь. Торжествувати перемогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торжествувати — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док. Словник синонімів української мови