угамовуватися

УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УГАМУВА́ТИСЯ (ВГАМУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док.

1. Заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін.

Підняли голос і обидва [Кирило та Іван] кричали .. Розбіглись сердиті, обидва схвильовані. Кирило довго блукав, поки вгамувавсь трохи (М. Коцюбинський);

Чим ближче підходили прапороносці, тим помітніше вгамовувався командир полку (О. Гончар);

Хлопець довго потім не міг угамуватись, пригадуючи все, що бачив у храмі мистецтв (О. Ільченко);

Від дотику руки коханого Докія вгамувалася (С. Чорнобривець);

– Гетьте, бридкі думки; угамуйся, серденько!.. – розважа сама себе Оксана... (Л. Яновська);

Ярослав потоптав ту грамоту, довго кипів у той день, але, врешті, вгамувався в молитві (П. Загребельний);

// Замовкати, починати поводитися, триматися тихо, спокійно.

– Я зараз доведу вам! Я зараз покажу! – покрив ізнову ввесь галас дзвінкий голос, і на ґанку миттю вгамувалося, стихло, наче тієї суперечки й не було (Л. Яновська);

Оратор, втягши голову в плечі, спідлоба поглядав у вируючий зал, терпляче перечікував, доки вгамуються (О. Гончар);

Соломка підходить до колиски, агукає, усміхається, наставляє ріжками пальці, потім поправляє постіль. Дитина вгамувалася (Є. Гуцало);

– Вгамуйтесь, перепудні, – вдавався до них один, вдавався й другий, силячись перекричати відстань між комонними і подією (Д. Міщенко);

// Ставати тихим, спокійним, без галасу, метушні і т. ін.

Настав вечір, і п'яні рибалки ще довго танцювали, співали та пили .. Опівночі все затихло і вгамувалось (І. Нечуй-Левицький);

Не спалося Гайдимові. Довго ходив він по селу. Бачив, як поволі вгамовувалося воно, вкладалося на сон (І. Цюпа);

Микола закинув через плече свою торбинку з хлібом, глянув на землекопський табір, що вже вгамувався (В. Кучер).

2. Ставати слабшим за силою вияву, дією; припинятися, стихати, зникати.

Її тривожність одразу вгамувалась (І. Нечуй-Левицький);

Ти покажеш в даль рукою, де, неначе буревій, за широкою рікою угамовується бій (І. Гончаренко);

Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, одвертіші, мирніші, тихіші (О. Гончар);

Сиволап дивувався сам собі: чомусь він не відчував зараз до Лобанова такої неприязні, як досі, і злість та заздрість ніби вляглися, вгамувалися в його серці (Д. Ткач);

Біль вгамувався, і Гарасим повеселішав (П. Кочура);

Трохи вгамувався вітер, по небу низько сунули хмари, але дощ вже не йшов (Ю. Збанацький);

// Переставати звучати, чутися.

Одарка сама не менше зраділа: раз – що угамувався дитячий крик та докучливе допитування про батька, а друге – є з ким і самій словом перекинутись, погомоніти (Панас Мирний);

Вулицею вздовж села пройшла череда худоби .. Вгамувалися вигуки пастухів (С. Чорнобривець);

Вулиця вже притихла. Не лускались міни, не вибухали снаряди. Тільки де-не-де попереду і позаду зрідка зривалися короткі автоматні черги. Поволі й вони вгамувались (Яків Баш);

Надвечір угамувалася стрілянина за селом (Іван Ле);

// у сполуч. зі сл. кров, сльози. Переставати текти.

Не менш раділа й Пріська, сидячи сама собі в хаті... З серця неначе хто камінь зняв, сльози вгамувалися... (Панас Мирний);

// Слабшати, стихати (про біль або інші хворобливі явища).

Біль у голові почав угамовуватися (Ю. Шовкопляс);

Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло, огненний пал трохи пройшов (Панас Мирний).

3. Зменшуватися, задовольнятися (про голод, спрагу і т. ін.).

Спогади в передачний день, коли трохи вгамовувався вічний голод, починалися завжди з того, що хтось із аматорів попоїсти розповідав, які страви йому були свого часу найбільш до вподоби (Ю. Збанацький).

4. Переставати бушувати, робитися спокійнішим, тихим (про море, річку і т. ін.).

Угамувалося море. Владика глибин і безодень Осторонь гострий тризубець поклав (М. Зеров);

В долині за кілька сонячних днів відшумів і вгамувався Стрий (С. Чорнобривець);

* Образно. Його вдача, як велика річка після весни, почала входить в свої береги; але часом вряди-годи знов несподівано виходила з берегів і розливалась бурлацтвом, доки зовсім вгамувалась на старість (І. Нечуй-Левицький);

// Припинятися, ущухати (про явища природи).

Дощ вгамувався десь за північ (Н. Рибак);

На ранок вітер утих, угамувалася хуртовина, тільки на гребенях кучугур усе ще курився легенький пилок (П. Кочура).

5. Припиняти щось робити, переривати якусь дію.

Прощупавши подвір'я і нічого не знайшовши, він, нарешті, вгамовується (О. Гончар);

[Храпко:] Що ж вони вас шукали? [Печариця:] Погукали трохи та й угамувалися (Панас Мирний);

Після цього невдалого наступу фашисти на якийсь час вгамувались (з мемуарної літ.);

// Ставати урівноваженішим, спокійнішим у поведінці, заспокоюватися.

[Палажка:] А ти ще не вгамувалася?.. Не надолужило тобі отак по всіх усюдах тинятися? (Панас Мирний);

На той час уже й батько вгамувався, осів на одному місці (В. Кучер).

6. тільки недок. Пас. до угамо́вувати.