уділяти

УДІЛЯ́ТИ (ВДІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ), уділю́, уді́лиш, док., що.

1. Виділяти для кого-небудь частину чогось, ділитися чим-небудь.

Хай поруч з ділами геройства й відваги Прославлять поети в віках назавжди Ту мить, коли нам із похідної фляги Солдат незнайомий вділяє води (Л. Первомайський);

– Нехай поберуться .. Я й хату їм збудую, і города вділю (Ганна Барвінок);

Він пішов за братом і сказав: – Я тобі, брате, уділю половину свого маєтку (з казки);

Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння, яке всю осінь не виводилось в її кишенях, то хотіла і Коропову вділити жменьку (В. Земляк);

* Образно. [Маруся:] Чи тямиш же ти, що то таке коханнє [кохання]? Ти мене жалієш? Ти так багата щастям, що й мені хочеш частину його уділити? (М. Кропивницький);

[Перелесник:] Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце, будем гаптувати оксамитну тінь (Леся Українка);

// Заощаджувати, відкладати що-небудь з метою зберігання.

І справді, – думав я, – що чоловік заробив – то його вистача тілько на те, щоб сяк-так прохарчитися та кінці докупи звести... Уділити ж з заробітку яку дещицю про чорний день – не вистачить... (Панас Мирний);

// Давати у розпорядження (місце), приділяти (час) і т. ін. кому-, чому-небудь.

Як бачите, задля сього отділу [відділу] “Рідний Край” не може багато місця вділити (Панас Мирний);

[Мартіан:] Так, брате, докладу всії [всієї] снаги, всю ніч до ранку буду працювати, .. Але тепер вділи мені годину. Дозволь покликати моїх дітей (Леся Українка).

2. перен. Наділяти, обдаровувати чим-небудь; передавати у спадок якісь якості і т. ін.

– Мати ж моя, матусенько, Нащо ж мене на горе вродила, Нащо мені чорні брови вділила? (П. Чубинський);

“Та одна ж нас матінка уродила, Та не одну долю нам уділила: Тобі уділила – панувати, А мені уділила – горювати” (з народної пісні);

Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені (М. Стельмах).

3. заст. У сполуч. з деякими іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника.

Ніхто їх [співців] не брав під свою оборону, Ніхто не спускався з високого трону, Щоб їм уділяти хвали (Леся Українка);

Він [Аркадій Петрович] хрестив і вінчав, дарував спаш, уділяв ради, його кликали “татком” (М. Коцюбинський).