управа

УПРА́ВА¹, и, ж.

1. іст. Установа, яка займалася суспільними, становими та адміністративними справами.

Од попа побігла [Палажка] в управу до волосного (І. Нечуй-Левицький);

Громадська управа була на послугах у поміщика і його службовців (І. Франко);

– Він теж по земству служить: бухгалтерує у губернській управі, – одказав Книш (Панас Мирний);

– Усякому звісно, що оці молоді паничики, которих земська управа нам понасилала, нічого не знають (Б. Грінченко);

// Будинок, в якому містилася така установа.

З подвір'я видно все, що діється коло управи (Я. Качура);

В той же вечір біля сільської управи була сходка (П. Панч);

У експозиції Середньої Наддніпрянщини сформовано центр села з громадськими будівлями: сільською управою (з холодною), церковнопарафіальною школою, шинком, церквою (з наук.-попул. літ.);

Тихо на вулицях із плетеними тинами, тихо на головній вулиці з неодмінною поліцією, управою і будинком про арештантів .. – скрізь тихо (В. Винниченко).

2. іст. Керівний орган певної установи, організації, якогось підприємства і т. ін.; правління.

В конторі [рудні] згрудились люди .. Тут були численні комісії з міста й рудної управи, засідатель шахти і декілька осіб технічного персоналу (Олесь Досвітній);

Провідці Бойової управи й австрійський офіцер зайняли місце в центрі (Р. Іваничук);

Вже на початку XIX ст., після створення управи ремісничих цехів, цехові будинки перейшли у муніципальну власність (з наук. літ.).

3. розм. Сила, здатна зупинити кого-небудь в його незаконних діях, сваволі і т. ін.; можливість справитися з кимсь.

Буде управа дурню і усуспільненому тупиці-бюрократу! (О. Довженко);

– Поїду в Петроград. Там знайду і правду, і управу! (О. Донченко);

– Я тобі цього не забуду... Ні, не забуду! Я знайду на тебе управу! Ще ти мене згадаєш, – погрожував Жигай (А. Шиян);

Загалом, судових справ по рекету поки що раз-два та й по всьому, але на його молодчиків усе ж є управа (з газ.).

4. діал. Керування (у 1 знач.).

Аж в р. 1780 приїхала до Львова перший раз польська трупа театральна під управою Трусколявського (І. Франко);

Він, зайнятий управою школи, часто потребував заступства [замісництва] або хоч догляду над дітворою, а я його поради (Уляна Кравченко);

Від монастирів були відібрані їх земельні маєтності, .. а селян монастирських віддано під управу так званого економічного Відомства (з наук. літ.).

(1) Волосна́ упра́ва, іст. – орган правління волостю (у 2 знач.).

Отець Зіновій обіцяв знов послати в волосну управу й нагадать волосному, щоб лагодив школу (І. Нечуй-Левицький);

Всій громаді оголосили..: в кого є яка зброя, – негайно знести до волосної управи (І. Цюпа);

Чоловіки, які мали право голосу на сільському сході, скинувши шапки й брилі, стояли перед волосною управою (Ю. Хорунжий);

(2) Лі́карська упра́ва, іст. – управа, яка керувала лікувальними закладами.

В архівних справах Київської лікарської управи .. минулого століття ми знаходимо звіти про роботу лікарень Києва (з наук. літ.).

УПРА́ВА², и, ж., діал.

Обробіток (землі).

Ті [монахи], що сиділи в монастирях, займалися управою ріллі, торговлею та промислом (І. Франко).