управа
УПРА́ВА¹, и, ж.
1. іст. Установа, яка займалася суспільними, становими та адміністративними справами.
Од попа побігла [Палажка] в управу до волосного (Н.-Лев., II, 1956, 22);
Громадська управа була на послугах у поміщика і його службовців (Фр., XVI, 1955, 143);
— Він теж по земству служить: бухгалтерує у губернській управі, — одказав Книш (Мирний, III, 1954, 266);
— Усякому звісно, що оці молоді паничики, которих земська управа нам понасилала, нічого не знають (Гр., Без хліба, 1958, 20);
// Будинок, в якому містилася така установа.
З подвір’я видно все, що діється коло управи (Кач., II, 1958, 219);
В той же вечір біля сільської управи була сходка (Панч, В дорозі, 1959, 169).
Волосна́ упра́ва див. волосни́й².
2. іст. Керівний орган певної установи, організації, якогось підприємства і т. ін.; правління.
Маленький на зріст, щуплявий, голова управи [колгоспу] завжди говорив рівно, спокійно (Кир., Вибр., 1960, 316);
В конторі [рудні] згрудились люди.. Тут були численні комісії з міста й рудної управи, засідатель шахти і декілька осіб технічного персоналу (Досв., Вибр., 1959, 340).
Лі́карська упра́ва див. лі́карський.
3. розм. Сила, здатна зупинити кого-небудь в його незаконних діях, сваволі і т. ін.; можливість справитися з кимсь.
— Поїду в Петроград. Там знайду і правду, і управу! (Донч., VI, 1957, 457);
— Я тобі цього не забуду… Ні, не забуду! Я знайду на тебе управу! Ще ти мене згадаєш, — погрожував Жигай (Шиян, Баланда, 1957, 12).
Нема́ [нема́є] упра́ви на кого — не можна справитися з ким-небудь.
4. діал. Керування (у 1 знач.).
Аж в р. 1780 приїхала до Львова перший раз польська трупа театральна під управою Трусколявського (Фр., XVI, 1955, 232);
Він, зайнятий управою школи, часто потребував заступства [замісництва] або хоч догляду над дітворою, а я його поради (У. Кравч., Вибр., 1958, 381).
УПРА́ВА², и, ж., діал. Обробіток (землі).
Ті [монахи], що сиділи в монастирях, займалися управою ріллі, торговлею та промислом (Фр., XVI, 1955, 420).
Значення в інших словниках
- управа — управа – вправа Розрізняються значенням. Управа (застаріле) – установа, що розв’язує громадські, станові та адміністративні справи. Волосна управа, лікарська управа, рудна управа. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- управа — упра́ва 1 іменник жіночого роду установа упра́ва 2 іменник жіночого роду обробіток землі діал. Орфографічний словник української мови
- управа — УПРАВА – ВПРАВА Управа. 1. Установа, яка займається громадськими, становими та адміністративними справами: волосна управа, лікарська управа, рудна управа. 2. розм. Літературне слововживання
- управа — Упра́ва1. 1. Обробіток (землі). Щодо часової неможливости управи ґрунту, то признанє увільненя від податку зависить по мисли § 33 наведеного закона (Б. Українська літературна мова на Буковині
- управа — (волосна) ІСТ. управління; (фірми) правління, керівний орган; (оркестри) Г. оруда, керування; п! ШТАБ, ПРОВІД. Словник синонімів Караванського
- управа — УПРА́ВА¹, и, ж. 1. іст. Установа, яка займалася суспільними, становими та адміністративними справами. Од попа побігла [Палажка] в управу до волосного (І. Нечуй-Левицький); Громадська управа була на послугах у поміщика і його службовців (І. Словник української мови у 20 томах
- управа — I -и, ж. 1》 іст. Установа, яка займалася громадськими, становими та адміністративними справами. || Будинок, в якому містилася така установа. Волосна управа. 2》 іст. Керівний орган певної установи, організації, якогось підприємства і т. ін.; правління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- управа — ПРАВЛІ́ННЯ (керівний орган установи, організації, підприємства тощо), УПРАВЛІ́ННЯ, УПРА́ВА заст., У́РЯД заст. (місцеве правління). Взимку, коли правління вивело остаточні підсумки господарчого року, — скликали збори колгоспників (В. Словник синонімів української мови
- управа — Упра́ва, -ви; упра́ви, упра́в (administratio), але впра́ва, -ви (exercitatio). Упра́ва Акаде́мії. Фізи́чні впра́ви Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- управа — рос. управа назва місцевих органів державного управління або місцевих органів самоврядування в Україні за часів підпорядкованості Росії (напр., земська управа). Eкономічна енциклопедія