урадити
УРА́ДИТИ (ВРА́ДИТИ), джу, диш, док., що, з інфін. і без дод.
1. Дати пораду, допомагати радою.
Розпитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив (Сл. Б. Грінченка).
2. Радячись, дійти до якого-небудь спільного рішення; домовитись, вирішити.
І так між собою урадили, щоб їхав він із дочкою під Ніжень до свого шуряка (П. Куліш);
[Теофіл (підходить до Руфіна):] Ти чув? Ми врадили одного [персня] дати єпископу... [Руфін:] А нас ви поспитали? (Леся Українка).
3. перев. що, розм. Допомогти, знайти вихід із скрутного становища; зарадити.
Занедужала дитинка, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урадити — ура́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- урадити — (врадити), -джу, -диш, док., перех., неперех. і з інфін. 1》 Дати пораду, допомагати радою. 2》 Радячись, дійти до якого-небудь спільного рішення; домовитись, вирішити. 3》 перев. перех., розм. Допомогти, знайти вихід із скрутного становища; зарадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урадити — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- урадити — УРА́ДИТИ (ВРА́ДИТИ), джу, диш, док., перех., неперех. і з інфін. 1. Дати пораду, допомагати радою. Розпитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив (Сл. Гр.). 2. Радячись, дійти до якого-небудь спільного рішення; домовитись, вирішити. Словник української мови в 11 томах
- урадити — Урадити, -джу, -диш гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Словник української мови Грінченка