ураджений
УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ура́дити;
// ура́джено, безос. пред.
[Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Б. Грінченко);
Було враджено між мною й обома матерями, що просто з церкви я заберу свою жінку в свою хату (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ураджений — ура́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ураджений — (враджений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урадити. || ураджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ураджений — УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́дити; // ура́джено, безос. присудк. сл. [Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Гр. Словник української мови в 11 томах