1. Словник української мови в 11 томах

ураджений

УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́дити;

// ура́джено, безос. присудк. сл.

[Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Гр., II, 1963, 538);

Було враджено між мною й обома матерями, що просто з церкви я заберу свою жінку в свою хату (Коб., III, 1956, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ураджений — ура́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ураджений — УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ура́дити; // ура́джено, безос. пред. [Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Б. Грінченко); Було враджено між мною й обома матерями, що просто з церкви я заберу свою жінку в свою хату (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. ураджений — (враджений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урадити. || ураджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови