ураджений

ура́джений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ураджений — УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ура́дити; // ура́джено, безос. пред. [Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Б. Грінченко); Було враджено між мною й обома матерями, що просто з церкви я заберу свою жінку в свою хату (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  2. ураджений — (враджений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урадити. || ураджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ураджений — УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́дити; // ура́джено, безос. присудк. сл. [Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Гр. Словник української мови в 11 томах