1. Великий тлумачний словник сучасної мови

урадити

ура́дити

(врадити), -джу, -диш, док., перех., неперех. і з інфін.

1》 Дати пораду, допомагати радою.

2》 Радячись, дійти до якого-небудь спільного рішення; домовитись, вирішити.

3》 перев. перех., розм. Допомогти, знайти вихід із скрутного становища; зарадити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урадити — ура́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урадити — УРА́ДИТИ (ВРА́ДИТИ), джу, диш, док., що, з інфін. і без дод. 1. Дати пораду, допомагати радою. Розпитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив (Сл. Б. Грінченка). 2. Радячись, дійти до якого-небудь спільного рішення; домовитись, вирішити. Словник української мови у 20 томах
  3. урадити — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. урадити — УРА́ДИТИ (ВРА́ДИТИ), джу, диш, док., перех., неперех. і з інфін. 1. Дати пораду, допомагати радою. Розпитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив (Сл. Гр.). 2. Радячись, дійти до якого-небудь спільного рішення; домовитись, вирішити. Словник української мови в 11 томах
  5. урадити — Урадити, -джу, -диш гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Словник української мови Грінченка