утрата

УТРА́ТА (ВТРА́ТА), и, ж.

1. Дія, внаслідок якої хтось лишається без кого-, чого-небудь, втрачає когось, щось.

Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі роки І стеріг, і боронив (Я. Щоголів);

Мав [Іван] такий завзяток,що навіть на припадок утрати служби не стерпів нікому (Л. Мартович);

Черевики Рубін заробив у радгоспі, але батько в останній день украв і пропив. Хлопець дуже переживав утрату (І. Сенченко);

Громадяни мають право .. на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття (з мови документів);

Олег не міг примиритися з втратою Чернігова (з наук.-попул. літ.);

// Чия-небудь смерть, загибель, яка є відчутною, болючою для когось.

[Прісцілла:] Могла б я й вмерти, ти мусив би й ту втрату пережити (Леся Українка);

Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського (О. Гончар);

З усіх дітей Артем найтяжче, найболючіше переживав утрату батька (А. Головко);

Смерть усіх урівняла, давши нам, живим, право лише на одне почуття: глибокої скорботи від утрати цих молодих людських життів (Ю. Щербак).

2. Той (те), хто (що) втрачений (втрачене); що-небудь загублене, вкрадене, розбите і т. ін.

О. Мойсей так смутно, так жалібно подивився на графин, неначе він жалкував за якоюсь великою втратою, неначе в його .. коні вкрадено (І. Нечуй-Левицький);

Валує дим .. по втратах, що тебе з усіх спромог угору поривають (В. Стус);

// перев. мн. Кількість живої сили, яка вибула з ладу під час бою, війни, а також втрачені військова техніка, допоміжні засоби і т. ін.

Він був стомлений, але й задоволений: операція проведена добре і майже без втрат, якщо не рахувати двох поранених (П. Автомонов);

Ворог зазнав величезних утрат, нами захоплено до двадцяти тисяч полонених, понад сто гармат, безліч кулеметів, близько ста паротягів і дві тисячі вагонів та майже всі обози й величезні запаси постачання з десятками тисяч снарядів і мільйонами патронів (Ю. Яновський);

Пальба кріпшає, але втрати від неї невеликі (Б. Лепкий);

* Образно. Хай синіє лезо утрат нестерпних – о порі молінь (В. Стус).

3. Зменшення кількості чого-небудь.

Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Л. Первомайський);

Утрата тепла організмом через випромінювання відбувається тим інтенсивніше, чим нижча температура зовнішнього середовища (з навч. літ.).

4. Марне, без користі витрачання чого-небудь.

Боротьба з непродуктивною втратою води при поливах, запобігання фільтрації – були й є основними заходами захисту ґрунту від швидкого погіршення (з наук. літ.);

Втрати робочого часу.

5. Гроші, кошти, витрачені на що-небудь.

Тоді ходила [до панів] Маланка. Просила, благала – не помоглося. І так, кажуть, великі втрати: за лікарню платили, п'ять рублів дали (М. Коцюбинський);

// Кількість чого-небудь, не використаного за призначенням, марно витраченого, незбереженого і т. ін.

– Треба лиш обміркувати, Як зібрать цей урожай – Як скосити, змолотити, Щоб утрат не допустити (М. Познанська);

// Збитки.

Загуде-заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний);

Чималої шкоди завдали вони [морози] й Мічурінському саду. Але якими б значними не були втрати, мороз приніс Мічуріну й свої відкриття (О. Довженко).