фалда
ФА́ЛДА, и, ж.
1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін.
Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький);
Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (М. Коцюбинський);
За солдатською звичкою оправив [Іванов] гімнастерку, обсмикнув її фалди під пояс ззаду (Ю. Смолич);
Здивувався [Яремченко], побачивши у фалдах портьєри голову з роговими окулярами на носі (Д. Бедзик).
2. Боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола.
Від шинелі хлястик відірвався і ззаду фалди бовталися (С. Чорнобривець);
На ньому зелений чиновницький мундир з довгими фалдами (О. Полторацький);
Біжу, скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу. А батюшка, піднявши фалди, шпарить навздогін (О. Ковінька).
3. геол., рідко. Складка на місцевості, у надрах землі тощо.
Зелене оксамитове убрання побгалось, позападало в узькі глибокі яри, піднялося на горби, вкрило їх кругом, бгаючись сотнями вередливих, незвичайно гарних складочок, фалдів, западин (І. Нечуй-левицький);
Було цікаво, наприклад, знати, що територія басейну колись була вкрита фалдами – кроквоподібними згинами на земній поверхні, залишками великих гір (О. Гуреїв);
– Вона [руда] тягнеться в надрах підземними смугами, часом перериваючись або розходячись хвилястими фалдами вниз чи вгору (Олесь Досвітній).
Значення в інших словниках
- фалда — Фа́лда: — боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола [51] Словник з творів Івана Франка
- фалда — фа́лда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фалда — (спідниці) зборка, складка, зморшка, брижа; (шинелі) пола. Словник синонімів Караванського
- фалда — Пола, брижа, див. складка Словник чужослів Павло Штепа
- фалда — фа́лда крав. складка (на одязі)(м, ср, ст): На фартушку дрібні фалди, дрібні фалди. Нема, нема в світі правди (із пісні); Ховає брудну руку у фалди спідниці та йде назустріч чужому, бо пси не перестають гавкати (Вільде)||фалд ◊ присісти фа́лди сумлінно взятися до роботи, навчання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- фалда — -и, ж. 1》 Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. 2》 Боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола. Присісти фалди зах. — не відриваючись працювати. 3》 геол., рідко. Складка на місцевості, у надрах землі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фалда — ПОЛА́ (край кожної з половин одягу, що розгортаються спереду), ПРИПІ́Л, ПРИПОЛА розм., ОМЕ́Т заст., ЗАПО́ЛА діал.; ФА́ЛДА (у чоловічому одязі з розрізом). Заревли мотори. Поли майорової шинелі забилися у цьому вихорові (П. Словник синонімів української мови
- фалда — ФА́ЛДА, и, жін. 1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 104); Настя примірювала червону, як жар... Словник української мови в 11 томах
- фалда — Фалда, -ди ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. см. хвалда. Словник української мови Грінченка